150

---

§ 10.4. Участь органів внутрішніх справ в охороні тваринного світу

Органи внутрішніх справ проводять значну роботу в галузі охорони тваринного світу, сприяють відповідним органам у боротьбі з браконьєрством, порушенням правил полювання і рибальства, вживають заходів щодо запобігання і припинення незаконного полювання. Незаконним визнається полювання на тих звірів і птицю, щодо яких воно заборонено, або яке проводиться без належного дозволу та відповідних докумен­тів, в заборонених місцях.

Полювання визнається протизаконним і в тих випадках, коли воно проводиться в заборонені строки або на заборо­нені певні види тварин, ведеться недозволеними знаряддями і способами.

Органи внутрішніх справ сприяють також органам рибо­охорони в здійсненні ними заходів, спрямованих на збере­ження і відтворення рибних ресурсів. Найбільш розповсюдже­ними видами такого сприяння природоохоронним органам у галузі охорони тваринного світу є спільна розробка комплекс­них планів з цих питань і їх здійснення, участь у затриманні правопорушників і встановлення їх особи, перевірка знарядь та способів полювання і рибальства та вилучення недозволених, огляд здобутих тварин; організація і проведення пат­рулювання, рейдів та засад, одержання від посадових осіб і громадян пояснень з приводу порушень ними природоохорон­ного законодавства.

Серед порушень у галузі охорони тваринного світу суттє­ве місце займає браконьєрство, суспільна небезпека якого полягає в тому, що воно спричиняє значний збиток мислив­ському і рибному господарству. Боротьба з браконьєрством є однією з важливих задач органів внутрішніх справ.

При затриманні браконьєрів чи виявленні порушень пра­вил полювання і рибальства працівники міліції зобов'язані скласти протокол і оформити вилучення відповідних знарядь, а також нез

аконно здобутого. Протокол складається по кож­ному випадку порушень не пізніше двадцять четвертої години після їх виявлення. Якщо порушення пов'язане з нанесенням збитків у вигляді цінних видів риб, протокол складається у двох екземплярах, один з яких додається до позовної заяви, що направляється до суду. Вилучення продукції браконьєр­ства в адміністративному порядку не звільняє особу від обов'язку відшкодувати завдані збитки.

Якщо винна особа підлягає адміністративній відповідаль­ності, складений протокол направляється до відповідної ін­спекції. Протокол е важливим процесуальним документом, він закріплює факт правопорушення і стає підставою для розгля­ду відповідної адміністративної справи. Тому працівники орга­нів внутрішніх справ зобов'язані суворо дотримуватись вста­новленої норми. У протоколі вказуються: число і місце його складання, посада, звання і прізвище співробітника міліції, який склав протокол; прізвище, ім'я та по батькові, вік, рід занять, місце проживання, сімейний стан правопорушника, документ, цю засвідчує його особу; час, місце і характер ад­міністративного порушення, нормативний акт, який передба­чає відповідальність за даний проступок: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони відомі; пояснення порушника.

За порушення правил полювання винний може бути при­тягнутий і до кримінальної відповідальності. Вона настає на підставі ст. 248 Кримінального кодексу України, яка до кри­мінально-каральних дій відносить: полювання в заборонений час, в недозволених місцях або забороненими знаряддями і способами, якщо за такі ж дії протягом року було застосова­но адміністративне стягнення; ті самі дії, що завдали значної шкоди або вчинені особою, яку раніше було засуджено за не­законне полювання, а також полювання на заборонених зві­рів та птицю, на території державного заповідника або з за­стосуванням автомототранспортних засобів.

За злочинами цієї категорії працівники органів внутрішніх справ порушують кримінальні справи і проводять дізнання в повному обсязі. Робиться це як на підставі матеріалів, що на­правляються в органи внутрішніх справ органами мислив­ського нагляду, так і у зв'язку з порушеннями, що безпосе­редньо виявлені працівниками міліції.

Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним про­мислом (ст. 249 Кримінального кодексу України): без належ­ного дозволу, в заборонений час, в недозволених місцях або забороненими способами та знаряддями лову; те саме діян­ня, якщо воно завдало значної шкоди, яке вчинюється систе­матично або особою, раніше засудженою за незаконне пору­шення чинного законодавства.

За останні роки значно збільшилось число випадків засто­сування браконьєрами різних технічних засобів — автома­шин, мотоциклів, тракторів, тягачів, катерів, моторних човнів.

У нічний час використовуються світлові пристрої — фари, прожектори, нічні приціли, що значно збільшує можливості браконьєрства. Співробітники органів внутрішніх справ повин­ні враховувати це у своїй природоохоронній діяльності.

У боротьбі з браконьєрством певну роль відіграє виконан­ня встановленого порядку торгівлі знаряддям і продукцією полювання і рибальства. Торговельним організаціям не дозволяється здійснювати продаж тих знарядь лову й матеріалів, застосування яких у даній місцевості заборонено правилами рибальства. Заборонений продаж приватними особами тих видів риби, за незаконне виявлення і знищення яких перед­бачено стягнення нанесеного збитку, а також ікри та іншої продукції із риби цих видів.

Торгівля м'ясом диких копитних тварин повинна здійсню­ватись тільки через державну і кооперативну мережу. Грома­дянам, які займаються полюванням, дозволяється продавати тільки здобуту ними у відповідності зі встановленими прави­лами водоплавну і борову дичину.

Міліція здійснює нагляд за додержанням громадянами правил спортивного і любительського лову риби, які для осо­бистого користування дозволяються всім громадянам безкош­товно в усіх водоймах, за виключенням заповідників, рибо-розподільників, ставкових та інших культурних господарств, а також в інших заборонених для рибальства місцях. Правила­ми визначено, які знаряддя лову дозволяється застосовувати при любительському і спортивному рибальстві, а також гра­ничні норми на одного рибалку.

Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони рибних запасів особливо зростає тепер, коли виникла потре­ба збільшити постачання риби населенню у зв'язку з загост­ренням продовольчої проблеми. Тому слід значно посилити контроль за додержанням законодавства про охорону і від­творення рибних запасів, боротьбу з браконьєрством, крадіж­ками риби в господарствах, а також правил рибальства і охо­рони рибних ресурсів у внутрішніх водоймах.

Для діяльності співробітників органів внутрішніх справ ор­ганізуючими і цілеспрямовуючими правовими нормами є статті 5, 32 і 58 Закону України «Про тваринний світ».

Стаття 5 закріплює право державної власності на тварин­ний світ, яке органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти, у ст. 32 систематизовані і стисло викладені заходи охорони природи, ст. 58 присвячена відповідальності за порушення за­конодавства України в галузі охорони, використання і відтво­рення тваринного світу.

Органи внутрішніх справ сприяють охороні тваринного сві­ту, здійснюючи дозвільну систему. Відповідно до чинного зако­нодавства вони видають міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади, підприємствам, устано­вам, організаціям, господарським об'єднанням дозволи на придбання, зберігання, перевезення і використання вогне­пальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, вибухових матеріалів, газової зброї, а громадянам — дозволи по при­дбання, зберігання і носіння вогнепальної зброї та придбання і зберігання холодної зброї.

Здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ мають можливість контролювати зберігання і цільове вико­ристання вогнепальної зброї і вибухових матеріалів, що в певній мірі запобігає браконьєрство.

Згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ, затвердженим Розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р„ рішення Міністерства внутрішніх справ Ук­раїни у питаннях здійснення дозвільної системи є обов'язко­вим для центральних і місцевих органів державної влади, а також підприємств, установ і організацій. Це значно посилює природоохоронні заходи Міністерства внутрішніх справ.

Значну небезпеку для тваринного світу представляють епізоотії — масові розповсюдження інфекційних захворювань серед тварин на певній території.

При виникненні епізоотії органи внутрішніх справ разом із ветеринарною інспекцією здійснюють профілактичні заходи, направлені на попередження занесення інфекцій на терито­рію, яка не заражена, допомагають ветеринарній інспекцій в Організації, контролі і проведенні карантинних заходів та лік­відації вогнищ захворювання худоби і птахів.

Ведення боротьби з епізоотією вимагає від органів внут­рішніх справ розробки окремого плану, який би передбачав систему ефективних дій щодо локалізації та ліквідації цього небезпечного для диких і свійських тварин захворювання.

Участь органів внутрішніх справ в охороні тваринного сві­ту стане активнішою і предметнішою у зв'язку з прийняттям Закону України «Про мисливське господарство та полюван­ня». В цьому Законі вказані документи на право полювання (ст. 14), названі способи полювання (ст. 15), чітко виписані строки полювання (ст. 19), заборони щодо здійснення полю­вання (ст. 20) та права працівників, уповноважених здійсню­вати контроль у галузі мисливського господарства та полю­вання (ст. 39).

 

< Попередня   Наступна >