Головне меню
Головна Підручники Державне будівництво та місцеве самоврядування Державне будівництво і місцеве самоврядування Глава 17 Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції // § 1. Відносини органів державної влади

Глава 17 Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції // § 1. Відносини органів державної влади

Державне будівництво та місцеве самоврядування - Державне будівництво і місцеве самоврядування
45

Глава 17

Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції

§ 1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян

Держава, місцеве самоврядування і громадські формування є са­мостійними частинами політичної системи суспільства, кожна з яких має власну структуру, принципи організації та діяльності. Вони є неза­лежними у вирішенні питань, що належать до їх компетенції, і водно­час тісно взаємодіють між собою. Зокрема, демократична держава усіляко підтримує самостійність громадських формувань, які у свою чергу допомагають державі вирішувати завдання соціально-економічного і культурного характеру, беруть участь у формуванні самих органів публічної влади тощо.

На сьогодні важливим напрямком діяльності держави є якісна зміна її взаємовідносин із громадськими формуваннями. Насамперед, йдеться про переорієнтацію діяльності держави від прямого керівництва гро­мадськими формуваннями до сприяння реалізації конституційного пра­ва громадян України на свободу об'єднання в політичні партії та гро­мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, як це передбачено ст. 36 Конституції. Усвідомлення суспільного значення об'єднань громадян для формування громадянського суспільства і де­мократичної держави привело до їх інституціоналізації, тобто правового нормування порядку їх створення та діяльності з боку держави. В Укра­їні правовий статус об'єднань громадян визначається законами «Про об'єднання громадян», «Про політичні партії в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації» тощо.

Загальні принципи взаємодії органів дер

жавної влади з об'єднан­нями громадян закріплені у ст. 8 Закону «Про об'єднання громадян»: 1) держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому законом; 2) втручан­ня державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань грома­дян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність держав­них органів, службових осіб не допускається, крім випадків, передбаче­них Законом. Взаємодія об'єднань громадян із органами місцевого самоврядування ґрунтується фактично на тотожних засадах, що дає підстави для висновку про спільність вихідних засад взаємовідносин об'єднань громадян з усіма органами публічної влади. Однак на харак­тер взаємодії суттєво впливає вид самого об'єднання громадян, адже всі вони, незалежно від назви, поділяються на політичні партії та гро­мадські організації.

Політичні партії відіграють особливу роль у політичній системі. Дер­жава та місцеве самоврядування є тими соціальними інститутами, де партійні інтереси можуть виступати як суспільні, забезпечуватися влад­ною підтримкою, супроводжуватися механізмом їх реалізації. Однак державний і муніципальний апарат не повинен «зрощуватися» з партій­ним, тому органам публічної влади та їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, сприяти у провадженні їх діяльності. Членами політичних партій не можуть бути судді, працівники прокуратури, працівники ор­ганів внутрішніх справ, співробітники СБУ та військовослужбовці.

Політичні партії відіграють ключову роль у формуванні органів публічної влади, оскільки є головними суб'єктами права висування кан­дидатів на всі виборні посади в органах публічної влади — від поста Пре­зидента України до депутата місцевої ради. Саме за партійною ознакою потім формуються депутатські фракції у Верховній Раді України, Вер­ховній Раді АРК та місцевих радах, новий склад уряду (особливо ко­аліційного).

На відміну від політичних партій, громадські організації обмежені в можливостях участі у виборчому процесі. Вони не мають права вису­вати кандидатів на виборах чи брати участь у фінансуванні передвибор­ної кампанії, однак можуть поряд із партіями брати участь у передви­борній агітації.

Всі об'єднання громадян підлягають обов'язковій легалізації, яка може бути здійснена шляхом реєстрації або повідомлення про заснуван­ня. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України, їх місцеві осе­редки та місцеві об'єднання громадян — Головним управлінням Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконкомами сіль­ських, селищних, міських рад. Всеукраїнські та місцеві громадські ор­ганізації можуть легалізуватися і шляхом повідомлення про заснування.

Для здійснення цілей і завдань зареєстровані об'єднання громадян можуть представляти і захищати свої законні інтереси та інтереси своїх членів у державних та громадських органах, брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації), вносити пропозиції до органів публічної влади тощо. Центральні орга­ни об'єднань громадян мають право розробляти і вносити на розгляд органів публічної влади проекти нормативно-правових актів з питань своєї статутної діяльності. Під час зустрічей з посадовими особами ор­ганів публічної влади представники об'єднань громадян мають змогу інформувати їх про наявні в суспільстві проблеми, висловлювати влас­не бачення шляхів і способів їх вирішення.

Об'єднання громадян беруть активну участь у вирішенні питань місцевого значення та в діяльності органів місцевого самоврядування. їх представники можуть бути присутніми на сесіях місцевих рад з пра­вом дорадчого голосу, брати участь у засіданнях постійних комісій місцевих рад, виконавчих комітетів, загальних зборах громадян за місцем проживання, проводити спільні засідання з органами самоор­ганізації населення.

Невтручання в законну статутну діяльність об'єднань громадян з боку органів публічної влади та їх посадових осіб не виключає контро­лю за законністю їх функціонування. Зокрема, органи, які проводять їх легалізацію, здійснюють контроль за додержанням ними положень ста­тутних документів; нагляд за додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури, а контроль за джерелами, розмірами надходжень і сплатою податків — фінансові органи й орга­ни Державної податкової адміністрації.

 

< Попередня   Наступна >