§ 5. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
Адміністративне право - Адміністративне право України |
§ 5. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
Досить довгий час уважалося, що до адміністративної відповідальності можуть притягатися лише фізичні особи. При цьому наводилися також обставини, що свідчать про певну схожість адміністративної та кримінальної відповідальності. Поряд з іншими, йшлось і про неможливість притягнути юридичну особу до відповідальності як у першому, так і в другому варіанті. На сьогоднішній день наука адміністративного права та практика застосування адміністративно-правових норм свідчить про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це твердження вважається правильним, попри те, що чинний КУпАП не містить юридичних осіб як суб'єктів адміністративного правопорушення.
Заслуговує на увагу позиція Д. Лук'янця, згідно з якою в контексті адміністративної відповідальності існують певні особливості юридичних осіб як суб'єктів правовідносин порівняно з фізичними особами. До них відносять:
відсутність у юридичних осіб власних психічних характеристик;
участь юридичних осіб у правовідносинах через уповноважених представників;
наявність у юридичних осіб внутрішньої організаційної структури,
специфічні параметри оцінювання діяльності юридичних осіб
Слід зазначити, що інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб поступово, але досить системно розвивається Для прикладу, у Російській Федерації новий Кодекс про адміністративні правопорушення (діє від 2002 р) містить положення щодо правових підстав такої відповідальності юридичних осіб Проекти нормативно-правових актів у сфері адміністративної відповідальності в Україні також базуються на визнанні адміністративної відповідальності юридичних осіб, що дає підстави говорити про це у рамках вивчення адміністративного права
соціально-економічні та політичні зміни в Україні, початок яких датується 90-ми роками минулого століття, привели до становлення ринкових відносин, розвитку підприємництва та модернізації вирішення юридичних конфліктів за участі юридичних осіб,
наявність законів України, які містять положення щодо адміністративної відповідальності юридичних осіб (від 14 жовтня 1994 р № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», від 7 червня 1996 р N° 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції», від 3 липня 1996 р № 270/96-ВР «Про рекламу» та ш ),
наявність підзаконних актів, положення яких деталізують механізм притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р № 244 «Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» або постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р № 1177 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»),
наявність конкретних прикладів накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб (наприклад, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 серпня 2005 р. № 674 «Про накладення штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення ліцензійних умов з постачання і передачі електричної енергії»).
Характерні риси адміністративної відповідальності юридичних осіб:
Деліктоздатність виникає від моменту державної реєстрації.
Деліктоздатність втрачається від моменту вилучення з реєстру юридичних осіб.
Свідчить про можливість держави суттєво впливати на господарську діяльність юридичних осіб і економічні процеси в цілому.
Велика кількість і різноманітність варіантів стягнень, що їх як передбачено, так і не передбачено в КУпАП (штраф, припинення чи призупинення певного виду чи всієї діяльності, вилучення майна тощо).
Може виступати як загальним (усі юридичні особи), так і спеціальним суб'єктом (юридичні особи, які діють у сфері громадського харчування, у сфері побутових послуг тощо) адміністративного правопорушення.
Доцільно вказати на появу у 2003 р. Господарського кодексу України (ГК), розділ п'ятий якого має назву «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання», де, зокрема, передбачається застосування господарських та адміністративно-господарських санкцій. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку з ініціативи учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 239 ГК містить перелік видів адміністративно-господарських санкцій. До них відносять:
вилучення прибутку (доходу);
адміністративно-господарський штраф;
стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів;
припинення експортно-імпортних операцій;
застосування індивідуального режиму ліцензування;
- зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;
анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності,
обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання,
скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання,
інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами
Важливим є те, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік від дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності
Аналізуючи ж чинне законодавство, можна знайти велику кількість санкцій, які можуть уважатись адміністративними стягненнями, що застосувуються до юридичних осіб У цілому їх можна поділити на
Заходи майнового характеру
а) фінансові санкції,
б) конфіскація майна,
в) вилучення прибутку (доходу) або інших незаконно отриманих сум
2 Заходи, пов'язані з обмеженням дієздатності юридичних осіб
а) зупинення дії або анулювання ліцензії,
б) обмеження у здійсненні певних видів діяльності
3 Заходи організаційного характеру
а) примусова реорганізація юридичної особи,
б) ліквідація юридичної особи
Серед існуючих проблем адміністративної відповідальності юридичних осіб доцільно вирізнити основні:
відсутність у чинному КУпАП (як основному документі, що присвячений питанням адміністративної відповідальності) норм, які стосуються адміністративної відповідальності юридичних осіб,
необхідність конструювання та наведення в єдиному нормативно-правовому акті повного переліку адміністративних стягнень, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, з визначенням загальних правил накладення вказаних стягнень,
необхідність визначення місця та ролі адмшістративно-господарських санкцій у загальній структурі адміністративної відповідальності юридичних осіб,
потреби теоретико-правового обґрунтування вини юридичної особи (як необхідної складової суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення) тощо
< Попередня Наступна >