Головне меню
Головна Підручники Адміністративне право Адміністративне право України § 2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції

§ 2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції

Адміністративне право - Адміністративне право України
154

§ 2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції

Держава здійснює регулювання у сфері юстиції за допомоги різ­них органів та організацій, які в цілому складають систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання у цій сфері Попри те, що вони належать як до державних органів, так і до недержавних інсти­туцій, загалом вони реалізують повноваження у сфері адміністратив­но-правового (державного) регулювання зазначеної сфери Класи­фікацію суб'єктів адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції наведено на рис 21.2

Рис 21.2 Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції за рахунок утілення в життя відповідних норм Основ­ного Закону держави. Особливу роль у здійсненні державного управління у сфері юстиції відіграє Вища рада юстиції - консти­туційно визначений орган, до відання якого належать:

внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх із посад;

прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокуро­рами вимог щодо несумісності;

здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної від­повідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також проку­рорів.

За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалеж­ним органом, а за порядком утворення та діяльності - демократич­ним. Рада формується трьома гілками влади - законодавчою, ви­конавчою і судовою, а також прокурорською системою та інститу­тами громадського суспільства - адвокатурою, навчальними та науковими юридичними колами.

ign: justify">Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адво­катів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокурату­ри - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юсти­ції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендова­ний громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

У Вищій раді юстиції утворюються секції:

З питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад.

Дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного про­вадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Вища рада юстиції приймає такі акти:

подання про призначення суддів;

подання про звільнення суддів з посади;

рішення про порушення вимог щодо несумісності;

рішення про дисциплінарну відповідальність;

рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплі­нарної відповідальності;

рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції (Закон України від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР «Про Вищу раду юсти­ції»).

Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відпо­відальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Су­ду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалі­зованих судів із підстав, передбачених у чинному законодавстві.

Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення:

догану;

пониження кваліфікаційного класу.

Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповід­ність судді займаній посаді та направити це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.

Прикладом практичної діяльності Вищої ради юстиції може слугувати засідання даного колегіального органу 23 січня 2007 р. У цей день відбулося дев'яносто четверте засідання ради, на яко­му прийнято рішення про внесення подання Президентові Украї­ни щодо призначення 16 кандидатів на посади суддів окружних адміністративних судів, місцевих загальних і місцевих господар­ських судів. Рада прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення 2 суддів із посад за загаль­ними обставинами. Рада також відхилила рекомендацію кваліфі­каційної комісії суддів господарських судів України та рекомен­дації кваліфікаційних комісій суддів загальних судів Дніпропет­ровського, Житомирського, Запорізького апеляційних округів про прийняття подання про звільнення 6 суддів з посад за пору­шення присяги1.

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив­но-правових актах.

1. Міністерство юстиції України - це центральний орган ви­конавчої влади, який забезпечує реалізацію державної правової політики.

Основними завданнями Міністерства юстиції є:

забезпечення реалізації державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодав­ства ЄС;

підготовка пропозицій щодо проведення правової реформи, сприяння розвитку правової науки;

забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;

підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, прове­дення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;

планування за пропозиціями інших центральних органів ви­конавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації зако­нодавства України до законодавства ЄС, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за провадженням такої діяльності;

координація роботи з виконання Загальнодержавної програ­ми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

організація виконання рішень судів та інших органів (посадо­вих осіб) відповідно до законів, робота з кадрами, експертне за­безпечення правосуддя;

організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів гро­мадянського стану;

розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;

здійснення міжнародно-правового співробітництва (постано­ва Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України»).

Державне управління у сфері юстиції безпосередньо здійснюється системою органів юстиції, яка містить у собі:

Міністерство юстиції України.

Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автоном­ній Республіці Крим.

Обласні, Київське та Севастопольське міські управління юс­тиції.

Районні, районні у містах управління юстиції.

Міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Районні та міські (міст обласного значення) управління юстиції можуть бути об'єднані у міськрайонні управління юстиції, а ра­йонні у містах (крім міст Києва та Севастополя) - у міжрайонні управління юстиції за рішенням Міністра юстиції.

На місцевому рівні органи юстиції діють на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 р. №> 47/5 «Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі та По­ложення про районні, районні у містах, міські (міст обласного зна­чення), міськрайонні і міжрайонні управління юстиції».

Одним із пріоритетних завдань Міністерства юстиції України є  адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європей­ського Союзу під час иормопроектування, підготовки кваліфікова­них спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом та його державами-членами Україна взяла на себе зобов'язання вживати заходів для поступово­го приведення національного законодавства у відповідність до за­конодавства Європейського Союзу у визначених сферах. До таких сфер належать: митне право; законодавство про компанії; банківсь­ке право; бухгалтерський облік компаній; податки, включаючи не­прямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин, рослин; довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; транспорт; енергетика, включаючи ядерну.

З метою реалізації завдань щодо адаптації законодавства України у складі Міністерства юстиції України на правах урядово­го органу державного управління діє Державний департамент з питань адаптації законодавства.

Основними завданнями Департаменту є:

організація роботи з реалізації державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

участь у межах своєї компетенції в координації роботи, пов'язаної з виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

організація науково-експертного, аналітичного, інформацій­ного та методологічного забезпечення виконання Програми;

підготовка рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire та на їх підставі розроблення проектів нормативно-правових актів і підготовка пропозицій щодо укладення відповідних міжнародних договорів;

проведення експертизи щодо відповідності проектів законів України та інших нормативно-правових актів, що за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, acquis communautaire;

узагальнення інформації про стан адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

організація моніторингу імплементації актів законодавства України, проекти яких розроблені відповідно до acquis commu­nautaire;

координація в межах своїх повноважень співробітництва між Україною та Європейським Союзом у сфері адаптації законодавст­ва України до законодавства Європейського Союзу та у сфері юс­тиції свободи та безпеки і з питань забезпечення стабільності та ефективності функціонування інститутів, які гарантують демокра­тію, верховенство права, додержання прав людини;

координація та моніторинг в межах своїх повноважень робо­ти центральних органів виконавчої влади з виконання зобов'язань, взятих на себе Україною перед Європейським Союзом, Радою Єв­ропи, іншими міжнародними організаціями, щодо забезпечення стабільності та ефективності функціонування інститутів, які гаран­тують демократію, верховенство права, додержання прав людини (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 р. № 1742 «Про утворення Державного департаменту з питань адаптації законодавства»).

З метою якісного попереднього відпрацювання питань адапта­ції законодавства України до законодавства Європейського Союзу постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 «Деякі питання адаптації законодавства України до зако­нодавства Європейського Союзу» було створено Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Єв­ропейського Союзу. Вказана Рада утворюється для забезпечення взаємодії органів державної влади та недержавних інституцій під час виконання Загальнодержавної програми адаптації законодав­ства України до законодавства Європейського Союзу Основними завданнями Координаційної ради є

розроблення пропозицій щодо розвитку співпраці з Європей­ським Союзом у сфері адаптації законодавства України до законо­давства Європейського Союзу,

формування єдиних підходів до провадження діяльності з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу,

визначення переліку органів виконавчої влади, відповідаль­них за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу,

підготовка щорічного плану заходів із виконання Загальнодер­жавної програми адаптації законодавства України до законодавст­ва Європейського Союзу,

розгляд стану реалізації плану заходів із виконання Загально­державної програми адаптації законодавства України до законо­давства Європейського Союзу,

підготовка та подання Верховній Раді України щорічної до­повіді про стан виконання згаданої вище Програми

Ще один важливий напрям діяльності Міністерства Юстиції України - представництво України в Європейському Суді з прав людини Наша країна, обравши курс на забезпечення пріоритетно­сті прав, свобод і законних інтересів людини у діяльності держави, останніми роками дедалі тісніше взаємодіє з європейськими судо­вими організаціями, зокрема з Європейським Судом з прав люди­ни 3 метою оптимізації діяльності у цьому напрямі започатковано посаду Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. На вказану посадову особу покладено повнова­ження щодо забезпечення представництва України в Європейсь­кому Суді з прав людини (далі - Суд) під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду

Уповноваженою особою призначається особа, яка є громадянином України, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як три роки, володіє однією з офіційних мов Ради Європи.

Основними завданнями Уповноваженої особи є:

забезпечення представництва України в Суді під час розгля­ду справ про порушення нею Конвенції, справ за заявами України стосовно порушення Конвенції іншими державами - її учасниця­ми, а також як третьої сторони під час розгляду справ за заявами громадян України або юридичних осіб - резидентів України проти інших держав - учасниць Конвенції;

координація роботи, пов'язаної з підготовкою матеріалів для розгляду справ у Суді та виконанням його рішень, співпраця з цією метою з іншими органами державної влади та органами міс­цевого самоврядування;

підготовка і внесення на розгляд Суду необхідних матеріа­лів, участь у слуханні справ, які ним розглядаються;

інформування в установленому порядку Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання Україною рішень Суду;

виявлення причин порушення Конвенції, розроблення про­позицій щодо їх усунення та недопущення порушень у майбут­ньому;

організація роботи із створення необхідних умов для прове­дення Судом розслідування у справі про порушення Конвенції та вжиття заходів відповідно до регламенту Суду;

подання необхідної інформації уповноваженим особам, які проводять перевірку дотримання Конвенції.

Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції. За умовами оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення Уповноважений прирівнюється до посади заступника міністра (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконан­ня рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

2. Державний комітет у справах національностей та релігій -це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формуван­ня та реалізацію державної політики у сфері забезпечення прав на­ціональних меншин України, біженців, міжнаціональних відносин, міграції, а також стосовно релігії, церкви та релігійних організацій.

Вказаний комітет був створений постановою Кабінету Мініст­рів України від 8 листопада 2006 р № 1575 на базі реорганізова­них Державного комітету у справах національностей та міграції (центрального органу виконавчої влади) і Державного департаменту у справах релігій (урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції України)

Необхідність існування такого органу обумовлено потребами формування та здійснення державної політики у двох широких напрямах питання міжнаціональних відносин і релігії

Стосовно першого напряму - міжнаціональні відносини, перед указаним комітетом стоять завдання стосовно забезпечення прав національних меншин України, депортованих за національною ознакою осіб, які повертаються в Україну, біженців та інших кате­горій мігрантів, а також забезпечення зв'язків з українцями, які проживають за межами України, та організація співпраці з ними Також важливим завданням убачається сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх потреб і розвитку етнічної само­бутності українців, які проживають за межами держави, а також зміцненню їхніх зв'язків з Україною

Другий напрям - реалізація державної політики у сфері релігії є досить важливим і не менш складним Українське законодавство забезпечує рівні права для всіх, незалежно від їхнього світогляду, проте держава має підтримувати і захищати релігійні та культурні форми життя своїх громадян В умовах демократичного громадян­ського суспільства держава частково довіряє церкві в опіку певні сфери відповідальності, насамперед, у царині освіти, соціального служіння і надає церкві відповідну підтримку Саме держава через відповідний державний комітет повинна сприяти зміцненню взаємопорозуміння між релігійними організаціями різних віросповідань, вирішенню у межах компетенції спірних питань, які виникають у відносинах між такими організаціями Комітет надає допомогу у вирішенні питань, пов'язаних із переданням релігійним організаці­ям колишніх культових будівель та іншою церковного майна

3. Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що відповідає за організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), діяль­ність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної су­дової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У структурі Державної судової адмініст­рації України утворюється структурний підрозділ з управлін­ня організаційним забезпеченням військових судів. Посадові особи державної судової адміністрації є державними службов­цями.

Основними завданнями ДСА України є:

організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрис­дикції, забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з'їздів суддів України, діяльності Ради суддів України, конферен­цій суддів, рад суддів;

участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загаль­ної юрисдикції;

розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційно­го забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;

здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апаратів судів (Указ Президента України від 3 бе­резня 2003 р. № 182/2003 «Про Положення про Державну судову адміністрацію України»).

4. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції - орган, призначений для розгляду скарг на рішення ква­ліфікаційних комісій нотаріату при головних управліннях юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про можливість допуску особи до нота­ріальної діяльності.

Комісія:

розглядає скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотарі­ату про відмову в допуску особи до нотаріальної діяльності;

вирішує питання щодо складення повторного кваліфікаційно­го іспиту комісії особою, яка подала скаргу;

розробляє і затверджує план складення кваліфікаційних іспитів особами, які виявили бажання займатися нотаріальною діяльністю.

До складу комісії входять чотири нотаріуси, три представники Міністерства юстиції та два представники легалізованих в устано­вленому порядку об'єднань нотаріусів із всеукраїнським статусом (постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1689 «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату»).

5. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України - орган, призначений для розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

а) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про відмову в допуску до кваліфі­каційних іспитів; відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; анулювання рішення атестаційної пала­ти про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю; накладення на адвоката дисциплінарного стягнення; припи­нення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; на дії кваліфікаційно-дис­циплінарних комісій адвокатури, їх палат або членів палат, вчине­ні з порушенням чинного законодавства;

б) розробляє і затверджує програми і порядок складання квалі­фікаційних іспитів особами, які виявили намір займатися адвокат­ською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

в) здійснює контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплі­нарних комісій адвокатури, аналізує практику застосування ними вимог чинного законодавства про адвокатуру, Положення про ква­ліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, актів, прийнятих Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, розробляє і здійс­нює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;

г) схвалює Правила адвокатської етики;

д) встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають із Присяги адвоката Ук­раїни, актів законодавства України, Правил адвокатської етики;

є) затверджує Положення про Єдиний реєстр адвокатів Украї­ни, складає, веде і систематично оприлюднює цей Реєстр;

є) затверджує зразок ордера, що використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з представництва або захис­ту клієнта;

ж) виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю тощо (Указ Президента України від 5 травня 1993 р. № 155/93 «Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури»).

 

Дані офіційного сайту Вищої ради юстиції www.vru.gov.ua

 

< Попередня   Наступна >