180

---

§ 4. Реєстрація актів цивільного стану та діяльність державної виконавчої служби

Акти цивільного стану - події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обо­в'язків Раніше, до введення в дію Сімейного та Цивільного кодек­сів України, вказані дії мали назву актів громадянського стану

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, вста­новлення її походження, набуття громадянства, вихід із громадян­ства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнан­ня особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо При цьому державній ре­єстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть

Реєстрацію актів цивільного стану мають право здійсню­вати:

1 Відділи реєстрації актів цивільного стану Головного управ­ління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Респуб­ліці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції. Вони мають право здійснювати реєстрацію:

народження;

смерті; одруження;

розірвання шлюбу;

встановлення батьківства;

переміни прізвища, імені, по батькові.

Також указані органи приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та в установленому порядку зберігають актові книги.

2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст об­ласного значення) рад. Вони мають пр

аво здійснювати реєстрацію:

народження;

смерті;

одруження;

встановлення батьківства.

3. Консульські установи та дипломатичні представництва України (щодо громадян України, які проживають за кордоном).

Вони мають право здійснювати реєстрацію:

народження; смерті;

одруження;

розірвання шлюбу;

встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Також указані органи приймають і розглядають заяви громадян

про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання записів актів громадянського стану.

Державна виконавча служба - це складова системи органів Міністерства юстиції України, що здійснює виконання рішень су­дів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юс­тиції України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управ­лінь юстиції;

районні, міські (міст обласною значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь ЮСТИЦІЇ

Працівники органів державної виконавчої служби є державни­ми службовцями

Основними документами, що містять положення щодо право­вого регулювання діяльності державної виконавчої служби, є за­кони України від 24 березня 1998 р № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» та від 21 квітня 1999 р № 606-XIV «Про вико­навче провадження»

Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснює керів­ництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх­ньою діяльністю, добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їхнього професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців, організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними вико­навцями рішень у порядку, встановленому законом

Рішення, що підлягають виконанню Державною виконав­чою службою.

Відповідно до вимог чинного законодавства державною вико­навчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи

виконавчі листи, що видаються судами, та накази господар­ських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду,

ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміні­стративних і кримінальних справах у випадках, передбачених за­коном,

судові накази,

виконавчі написи нотаріусів,

посвідчення комісій із трудових спорів, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій,

постанови органів (посадових осіб), уповноважених розгля­дати справи про адміністративні правопорушення у випадках, пе­редбачених законом,

рішення органів державної влади, прийняті з питань воло­діння і користування культовими будівлями та майном,

постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу,

рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини».

Заходами примусового виконання рішень є:

звернення стягнення на майно боржника;

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

вилучення у боржника і передання стягувачеві певних пред­метів, зазначених у рішенні;

інші заходи, передбачені рішенням.

Державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа за рахунок стягнутого з боржника виконавчого збору, одержує винагороду в розмірі двох відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за виконавчим документом немайнового характеру - не більше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети, що належать боржни­кові на праві власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебува­ють на його утриманні (згідно з положеннями Додатку до Закону України від 21 квітня 1999 p. № 606-XIV «Про виконавче прова­дження»):

Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні боржникові і особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг - на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок – два зимові плаття), один літній костюм (для жінок - два літні плаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна тепла хустка (або шаль) та інший одяг, зно­шений більш як на 50 відсотків;

б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимово­го та інше взуття, зношене більш як на 50 відсотків;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особисті рушники на кожну особу;

д) необхідний кухонний посуд;

є) один холодильник на сім'ю;

є) меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю (крім меблевих гарнітурів, на які може бути звернено стягнення);

ж) всі дитячі речі.

Продукти харчування, потрібні для особистого споживання боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні,- на три місяці.

Паливо, потрібне боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі та обігрі­вання приміщення протягом шести місяців.

Одна корова, а в разі відсутності корови - одна телиця;

коли немає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня - в осіб, зайнятих сільським господарством.

Корм для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів.

Насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього і весняно­го), та незнятий урожай - у осіб, зайнятих сільським господарством (за винятком земельних ділянок, на які накладено стягнення).

Інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та ін.

 

< Попередня   Наступна >