Суб’єктивна сторона адміністративного проступку.
Адміністративне право - Адміністративне право України |
98. Суб’єктивна сторона адміністративного проступку.
Суб’єктивна сторона адміністративного проступку полягає у психічному ставленні суб’єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина.
Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).
Прямий умисел - це коли особа усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає і бажає настання шкідливих наслідків.
Непрямий умисел – коли особа усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає шкідливі наслідки і при цьому прямо не бажає, але свідомо допускає їх настання.
Самовпевненість – це передбачення можливості настання шкідливих наслідків свого діяння і легковажний розрахунок на їх запобігання.
Недбалість – це не передбачення настання шкідливих наслідків, але зобов’язання і можливість їх передбачити.
Конструктивною ознакою складу в ряді випадків є і підлягає встановленню мета правопорушення.
Мета – це уявний образ результату , до якого прагне винний, його уявлення про ті бажані наслідки, що мають настати в результаті здійснення проступку.
< Попередня Наступна >