Радник

---

КОСОГОВ О.Г.

НЕДОЛІКИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ

МІЛІЦІЇ ПО БОРОТЬБІ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ

ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Розглядаються питання ефективного регулювання діяльності підрозділів БНОН. На основі зробленого аналізу підкреслюється необхідність максимального наближення правово-го регулювання до вимог практики, створення передумов для правильного та ефективного застосування правових норм.

Ключові слова: наркозлочнність, особистість, зловживання наркотиків, розповсюдження наркотиків.

Розповсюдження наркотиків у світі та зловживання ними вийшло за межі традиційного соціального використання. Проблема набула глобального характеру поряд з проблемами охорони навколишнього середовища, а також синдрому набутого імунодефіциту (СНІД), і сьогодні увійшла до кола питань

, які викликають найбільшу занепокоєність світового співтовариства.

Зловживання наркотиками складає постійну загрозу життю, здоров’ю та гідності мільйонів людей, здатну зруйнувати генофонд націй, підірвати фундаментальні складові суспільства й держави, стати причиною окремих техногенних аварій і катастроф, озброєних конфліктів. Останніми десятиріччями хвороблива тяга до дурман-зілля призвела до швидкого розповсюдження на всіх континентах нашої планети наркозлочинності, яка є одним із проявів організованої злочинності й являє собою суспільну загрозу.

Традиційне міжнародне право (jus gentium) визнало як особливу загрозу для світового співтовариства кримінальні злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, і затвердило необхідність застосування загальних заходів щодо їх попередження.

Проблема протидії незаконному обігу наркотиків, який швидкими темпами набуває все більш значних масштабів, є надзвичайно актуальною. Це підтверджують показники роботи відповідних підрозділів та наявна статистика щодо кількості злочинів, котрі вчиняються у сфері незаконного обігу наркотиків, та їх зростання. Так, загалом в Україні у 2008 р. було зареєстровано 67640 злочинів, з них тяжких та особливо тяжких – 27 820. Якщо провести зрівняльний аналіз вчинених злочинів за період 2007 р. – 55720/21560, то спостерігається явно виражена динаміка зростання.

Зазначимо, що, на жаль, Україна продовжує входити до тих держав, для населення яких є характерним досить високий рівень уживання наркотиків. Так, відповідно до офіційних статистичних да-них, наразі кількість зареєстрованих споживачів наркотиків в Україні становить 124850 осіб.

Вищенаведене свідчить про реальну загрозу національній безпеці та обґрунтовує потребу в пошуку ефективних заходів боротьби з наркозлочинністю.

Отже, нагальною є потреба в пошуку ефективних заходів боротьби з цим явищем. За таких умов, враховуючи сучасні складнощі періоду державотворення в Україні, зростає роль і значення правового регулювання діяльності підрозділів міліції БНОН.

Проблемам боротьби з незаконним обігом наркотиків присвятили свої роботи такі науковці, як Ю.В. Баулін, О.М. Джужа, А.П. Закалюк, П.П. Михайленко, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика, Ю.О. Никифорчин, Д.Й. Никифорчук, Є.В. Фесенко, Н.С. Хруппа, І.М. Гриненко, І.Р. Шинкаренко, Л.М. Анісімов та ін.

Висунута стратегія соціально-економічного розвитку нашої держави стосується не лише перетворень у галузі економіки. Стратегія соціально-економічного розвитку спрямована на вдосконалення всього, що стримує суспільний прогрес, а отже, і на покращення стану у сфері незаконного обігу наркотиків. Такого покращення можна досягти лише при всебічному правовому врегулюванні цієї діяльності і суворому дотриманні законності в процесі її здійснення.

У правовому врегулюванні вбачається не тільки чисто матеріальний, але й ідеологічний ефект. Суспільство об’єктивно потребує встановлення граничної організованості в системі суспільних відносин, тобто у правовому врегулюванні цих відносин [2, с. 139].

Саме тому одним із найважливіших завдань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків є створення ефективного правового регулювання діяльності підрозділів, що здійснюють боротьбу з наркозлочинністю. Такими підрозділами в системі вітчизняних правоохоронних органів є підрозділи міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Метою діяльності цих органів внутрішніх справ є забезпечення системи заходів, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, яке здійснюється шляхом боротьби з правопорушеннями у сфері обігу наркотиків, оскільки на сучасному етапі розвитку нашого суспільства забезпечити дотримання порядку обігу наркотичних засобів без органів, наділених спеціальними повноваженнями, неможливо.

Завдання і функції, що виконують підрозділи БНОН, потребують розгалуженого правового регулювання. Так, у законодавстві недостатньо відображені такі функції підрозділів БНОН, як, наприклад, розпорядча, що характеризується самостійністю у розгляді і вирішенні питань, віднесених законодавством до відання цих підрозділів, а також функція взаємодії, що спрямована на встановлення взаємовигідної і взаємозлагодженої роботи задля спільного вирішення проблем боротьби з незаконним обігом наркотиків.

У забезпеченні ефективності виконання покладених на підрозділи БНОН завдань велику роль відіграє визначення теоретичних засад правового регулювання діяльності цих підрозділів.

За останні десятиріччя розвитку правової науки розуміння цього явища зазнало певних змін. Так, Ю.К. Толстой визначає правове регулювання як дію права на людську поведінку в процесі реалізації нею норм права у правовідносинах [12, с. 6-7]. Л.С. Явич розглядає цей феномен як таку дію права на суспільні відносини, що пов'язана зі встановленням юридичних прав і обов'язків їх учасників, використанням цих прав і виконанням обов'язків, що з них випливають [13, с. 203].

О.Ф. Скакун наводить більш широке розуміння цього явища, окреслюючи правове регулювання як упорядкування суспільних відносин, їх періодичне закріплення, охорону й розвиток, що здійснюються державою за допомогою права та сукупності правових засобів [11, с. 529].

Зважаючи на широке використання у правовій науці категорії “правове регулювання”, у сфері незаконного обігу наркотиків його можна охарактеризувати як нормотворчу діяльність держави та її органів, що визначають у законах та інших нормативно-правових актах мету й завдання діяльності підрозділів міліції БНОН, коло суб’єктів, які її здійснюють, компетенцію цих органів, форми і методи їх роботи тощо. Правова діяльність підрозділів міліції БНОН полягає у виконанні функцій і виражається в установлених державою законах, спрямованих на припинення незаконного обігу наркотиків.

Основна мета правового регулювання – привести цю діяльність у систему, яка відповідає нормам міжнародного права і виключає можливість заподіяння шкоди здоров’ю та благополуччю населення при використанні наркотичних засобів і психотропних речовин.

Особливе місце у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків займають правові заходи, що створюють юридичну основу для різних напрямків боротьби. Тому її необхідно розглядати як надзвичайно актуальне загальнодержавне завдання великої політичної ваги, яке повинно реалізовуватися через прийняття дієвих і ефективних нормативно-правових актів.

Пріоритетна роль серед правових норм щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків відводиться Конституції України, яка має вищу юридичну силу і згідно з преамбулою є Основним Законом України [1]. Це означає, що закони держави, по-перше, мають відповідати праву як мірі загальної і рівної для усіх свободи і справедливості і, по-друге, в законах має бути обмеження окремого свавілля як особи, так і держави.

На сьогодні існує чимало нормативних актів, пов’язаних із регулюванням суспільних відносин у сфері незаконного обігу наркотиків. Україна, набувши статусу суверенної незалежної держави, привела своє чинне антинаркотичне законодавство у відповідність до міжнародних договорів і конвенцій, ратифікованих нею в минулому.

Система нормативно-правових актів стосовно правового забезпечення боротьби з незаконним обігом наркотиків умовно поділяється на дві підсистеми: норми прямого регулювання та норми опосередкованого регулювання. До підсистеми норм прямого регулювання належать ті, в яких категорія “незаконний обіг наркотиків” вживається неопосередковано. До підсистеми норм опосередкованого регулювання зараховуються ті, у яких зміст зазначених категорій розглядається в кон-тексті категорії “злочинність”, а також випливає зі змісту норм, вживання яких у аспектах окресленої проблематики має профілактичний, запобіжний, охоронний, комунікативний тощо характер.

Правове регулювання діяльності підрозділів міліції БНОН представлене широким масивом різних за характером, юридичною природою і формою нормативно-правових актів. Перш за все, це Закони України “Про міліцію” [7], “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [10], “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”[6], “Про оперативно-розшукову діяльність”[9], “Про державну таємницю”[4], “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” [5], “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” [8], Кримінальний кодекс України та кодекс України про адміністративні правопорушення та ін.

Важливу роль у правовому регулюванні мають акти Кабінету Міністрів України, а саме: Розпорядження № 26-р від 24 січня 2002 р. «Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки», Постанова № 877 від 4 червня 2003 р. «Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки», якими вперше були визначені стратегічні напрями роботи всіх органів влади, громадських об’єднань, установ і організацій, релігійних конфесій та передбачено відповідальність за невиконання запланованих заходів.

З урахуванням зазначених негативних тенденцій та спираючись на основні положення Концепції була розроблена Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 р. № 877, спрямована на забезпечення зменшення обсягів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зниження рівня незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин [3]. Її прийняття обумовлене недостатнім комплексом запобіжних заходів, що здійснювалися органами державної влади, оскільки рівень поширення наркоманії в країні залишається високим; відсутністю чіткого механізму надання допомоги громадянам у критичній ситуації, яка може спричинити незаконне вживання наркотичних засобів та психотропних речовин; низьким рівнем обізнаності громадян із наслідками такого вживання та недостатньою можливістю отримання кваліфікованої інформації з цих питань, що призводить до загострення проблеми. У зв’язку з цим на першому етапі виконання Програми передбачається удосконалення нормативно-правової бази у сфері протидії зловживанню наркотичними засобами і психотропними речовинами та їх незаконному обігу. Оскільки, як вже згадувалося раніше, від ефективності правового регулювання у сфері незаконного обігу наркотиків залежить наркотична ситуація в Україні.

Зростання загрози наркотизації суспільства вимагає відповідного зростання вимог до діяльності підрозділів міліції БНОН. Покращення якості роботи зазначених підрозділів може відбуватись, якщо провести повну їх автоматизацію, тобто вивести їх із подвійного підпорядкування. Внаслідок реформування має бути побудовано систему БНОН України на трьох організаційних рівнях із чітким визначенням функціонального призначення кожного з них: 1) стратегічний рівень – розробка стратегічних напрямів діяльності та розвитку підрозділів міліції БНОН, створення методологічного та законодавчого забезпечення процесів, що виконуються всіма рівнями БНОН; 2) тактичний рівень – поточне планування, організація і контроль за впровадженням антинаркотичної політики та методології виконавчим рівнем служби БНОН; 3) виконавчий рівень – практичне виконання завдань, покладених на підрозділи міліції БНОН.

Це, у свою чергу, потребує суттєвого удосконалення нормативно-правової бази в цій сфері з метою максимального її наближення до вимог практики, проведення наукових досліджень у сфері протидії поширенню наркоманії. Головним має стати урахування проблем практики при розробці нових нормативно-правових актів та вдосконаленні чинного законодавства у цій сфері.

Зважаючи на викладене, можна стверджувати про необхідність здійснення систематизації нормативно-правових актів, які стосуються діяльності підрозділів міліції БНОН, що дозволило б забезпечити більш високий рівень правової освіченості працівників цих підрозділів, оперативно одержувати правові приписи з тих чи інших питань, створити об’єктивні передумови для правильного застосування правових норм.

Відповідно до зазначених вище недоліків правового регулювання діяльності підрозділів БНОН при його удосконаленні необхідно враховувати такі положення. По-перше, аналіз нормативно-правових актів щодо регулювання сфери протидії незаконному обігу наркотиків свідчить, що багато норм відповідає існуючим у світовій практиці стандартам. Безумовно, намір входження України до Ради Європи стимулював розвиток національного законодавства в європейському напрямку. По-друге, нормативно-правове регулювання не може бути старим, консервативним, воно повинно відповідати вимогам сьогодення і тим самим забезпечувати контроль над незаконним обігом наркотиків, усунення причин і умов його існування. По-третє, політика держави, спрямована на правове регулювання протидії незаконному обігу наркотиків сприятиме його локалізації та нейтралізації.

Список використаної літератури:

1. Конституція України: Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР. – 1996. – № 30. – Ст. 142.

2. Кунєв Ю.Д., Ворушило В.П. Правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Запорізького юридичного інституту – 2000. – № 2.

3. Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України № 877 від 04.06.2003 р. // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 24. – С. 49-71.

4. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. // ВВР. – 1994. – № 16. – Ст. 93.

5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23.12.1993 р. // ВВР. – 1994. – № 11. – Ст. 51.

5. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15.02.1995 р. // ВВР. – 1995. – № 10. – Ст. 62

6. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

7. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України // ВВР – 1995. – № 10. – Ст. 60.

8. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. // ВВР. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

9. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон від 30.06.1993 р. // ВВР. – 1993. – № 35. – Ст. 35.

10. Скакун О.Ф.Теория государства и права: Учеб. – Х., 2000.

11. Толстой Ю.К. К теории правоотношения. – Л., 1959.

12. Явич Л.С. Общая теория права. – Л., 1976.

< Попередня   Наступна >