Радник

---

ПОНЯТТЯ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ ТА ЇЇ ЗАКРІПЛЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Проблема визначення поняття посадової особи і її правового статусу є одним з актуальних завдань вітчиз­няної юридичної науки. Досліджуючи природу держав­но-службових відносин, адміністративісти завжди наго­лошували на особливостях статусу посадової особи як учасника цих відносин.

Мета дослідження полягає d розкритті змісту понят­тя "посадова особа" та особливості адміністративно-правового статусу посадових осіб, а також у визначенні шляхів подальшого удосконалення правового регулю­вання державно-службових відносин. Дослідженням цієї проблеми займались такі вчені, як Г.Є. Петухов, А.С Ва­сильєв, О.В. Петришин, Л.Є. Кисіль та ін.

Уперше в законодавстві України термін "посадова особа" був вжитий у Законі України "Про державну слу­жбу" [3] і зазнав подальшого вжиття в Конституції Укра­їни і чинному законодавстві.

Поняття посадової особи розглядають у трьох осно­вних аспектах: у державно-правовому, адміністратив­но-правовому і кримінально-правовому. У державно-правовому аспекті посадових осіб розглядають як ви­конавців завдань держави, тобто йдеться лише про посадових осіб державної служби. Посадова особа пе­ребуває в державно-службових відносинах, що вини­кають між особою і державою на підставі адміністрати­вного акта. Змістом державно-службових відносин є здійснення службових обов'язків та прав у процесі про­ходження державної служби.

background: white;">З адміністративно-правової точки зору посадову особу розглядають як учасника управлінського процесу, наділеного спеціальними службовими повноваження­ми. Із цього приводу Ю.М. Старилов зазначив, що ними виступають особливі владні організаційно-розпорядчі повноваження і право виступати представником влади [4, 315]. Але автор обмежується лише посадовими осо­бами державних органів, які є представниками влади. Проте посадова особа завжди наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями, що й забезпечує управ­ління відповідною організаційною структурою.

З особливістю правового статусу посадових осіб пов'язаний особливий порядок кримінальної відповіда­льності, що дає підстави охарактеризувати цю катего­рію службовців з кримінально-правової точки зору. Ця категорія службовців несе підвищену відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, а також за організацію діяльності осіб, які перебувають у службовій підлеглості.

Поєднуючи юридичний критерій і матеріальні озна­ки, деякі науковці визначають, що до посадових осіб належать особи, які:

- по-перше, знаходяться на службі в державних чи громадських установах, підприємствах, організаціях;

- по-друге, виконують організаційні й адміністратив­но-управлінські функції;

- по-третє, уповноважені здійснювати дії, у резуль­таті яких можуть наступати певні правові наслідки [1, 48].

Проте ці ознаки в теорії адміністративного права не були прийняті одностайно. Слушною є думка, висловлена О.В. Петришиним [2, 13], що методологічно не­правильним є з'ясування змісту поняття посадової осо­би лише через наслідки її діяльності, оскільки правові наслідки виникають на підставі будь-якого юридичного факту - дії чи події.

Науковці не дійшли згоди щодо характеру юридич­но-владних повноважень посадової особи. У вузькому аспекті посадову особу розглядають як носія держав­но-владних повноважень, визначених компетенцією і службовою діяльністю, що надають право "приводити в дію апарат державного примусу" [6, 22]. Згідно з та­кою позицією, основними ознаками посадової особи є наявність державно-владних повноважень і право за­стосовувати заходи державного примусу.

Іноді посадову особу розглядають як особу, яка обі­ймає посаду в державному органі. В юридичній літера­турі неодноразово вказувалося на необґрунтованість такої позиції [7, 38]. З метою здійснення управління будь-якою організацією в її структурі завжди є суб'єкт, наді­лений владними повноваженнями. Він своїми діями за­безпечує функціонування відповідної організаційної стру­ктури, організовує роботу інших працівників. Доходи­мо висновку, що, досліджуючи поняття посадової осо­би, не можна обмежуватися лише відносинами держа­вної служби, а слід виходити із загального змісту служ­бово-правових відносин.

Згідно з Кодексом України про адміністративні пра­вопорушення [8] до посадових осіб належать працівни­ки, які перебувають на державній чи громадській службі і обіймають посади, пов'язані зі здійсненням організа­ційно-владних, адміністративно-управлінських функцій, внаслідок яких виникають певні правові наслідки для осіб і організацій, яким вони адресовані. Значний вплив на формування такого підходу мало кримінальне зако­нодавство, в якому міститься розуміння поняття поса­дової особи.

З метою подолання галузевих підходів у визначенні посадової особи необхідно законодавчо закріпити загальноправове поняття. В юридичній літературі висло­влюються дві полярні точки зору з приводу доцільності законодавчого закріплення міжгалузевого поняття по­садової особи. Одні категорично заперечують такий під­хід і вказують на безперспективність утвердження єди­ного загальноправового поняття, а інші - навпаки, об­ґрунтовують його необхідність. Прихильниками загаль­ноправового поняття "посадова особа" є переважна більшість представників сучасної української правової науки адміністративного права, зокрема В.Б. Авер'янов, С.Д. Дубенко, Л.Є. Кисіль [5, ЗО]. Серед науковців ви­словлюються різні позиції щодо визначення і визначити належність законодавчого закріплення поняття "поса­дова особа". О.В. Петришин пропонує всіх публічних державних службовців до державних посадових осіб, як таких, які виконують функції публічного характеру; наділені юридичними державно-владними повноважен­нями; мають право видавати юридичні акти, обов'яз­кові для інших осіб; є носіями та представниками дер­жавної влади; можуть бути притягнуті до підвищеної юридичної відповідальності [7, 44]. Але цей підхід відбиває поняття посадової особи у вузькому розумінні -лише у межах державно-службових відносин.

В юридичній літературі відбиті й позиції щодо широ­кого розуміння цього поняття: посадова особа - це слу­жбовець, діяльність якого з метою реалізації управлінсь­ких функцій має владно-розпорядчий характер та спря­мована на організацію й забезпечення якості праці слу­жбовців та інших учасників службових відносин. Це дає можливість охопити посадових осіб організацій, незале­жно від сфери і виду служби. При цьому слід додати, що посадові особи правомочні управляти також матеріа­льними ресурсами відповідної організації і представля­ти її інтереси у відносинах з фізичними та юридичними особами. У свою чергу, характер виконуваних повнова­жень зумовив встановлення підвищеного ступеня юри­дичної відповідальності за службові правопорушення.

З метою усунення існуючих у законодавстві колізій щодо розмежування понять "посадова особа" і "служ­бова особа", подолання галузевих підходів у тлумаченні поняття "посадова особа" необхідно законодавчо за­кріпити загальноправове визначення. Отже, можна сфо­рмулювати наступне: посадова особа - це службовець, який з метою постійного чи тимчасового управління організаційною структурою і представництва її інтере­сів у правовідносинах з фізичними та юридичними осо­бами наділений організаційно-владними повноважен­нями і правомочний здійснювати службові юридичні дії.

Література

1. Петухов Г. Е., Васильєв А.С. Понятие должностного лица в советском законодательстве и правовой науке / / Правоведение. - 1980. - № 3. - С. 40-48.

2. Горшенев В.М., Петришин О.В. Природа статуса должностного лица // Проблемы социалистической за­конности: респ. межвед. науч. сб. /отв. ред. В.Я. Таций. - X.: Выща школа, 1988. - Вып. 22. - С. 9-16.

3. Про державну службу: Закон України від 16 груд­ня 1993 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -      № 52. - Ст. 490.

4. Старилов Ю.Н. Служебное право: учеб. пос. - М.: БЕК, 1996. - 698 с.

5. Кисіль Л.Є. Наукове тлумачення понять "посада" і "посадова особа" // Наукові засади реформування дер­жавної служби в Україні / за заг. ред. В.Б. Авер'янова. -К.,2000. - С 27-30.

6. Петришин А. В. Статус должностного лица: приро­да, стуктура, специализация. - К.: УМК ВО, 1990. - 74 с.

7. Петришин О.В. Поняття посадової особи держав­ного апарату // Вісник Академії правових наук України. -      2000. - № 2. - С 37-45.

8. Кодекс Украины об административных правона­рушениях (научно-практический комментарий). - X.: Одиссей, 2000. - 1008 с.

< Попередня   Наступна >