Радник

---

§ 1. Управління як соціальне явище

Управління  є необхiдною умовою розвитку суспiльства, спiльноТ прадi людей для досягнення певних дiлей у вiдповiд- них сферах i галузях дiяльностi. Ця дiяльнiсть здiйснюється людьми — суб’єктами управлiння й може бути охарактеризо- вана як дiлеспрямована  сукупнiсть дiй, що забезпечують по- годження i координадiю спiльноТ прадi з метою досягнення суспiльно значущих дiлей та розв’язання поставлених завдань.

Рiзноманiтнiсть об’єктiв управлiння дозволяє видiлити ос- новнi його види: содiальне, технiчне та бiологiчне.

Соціальне управління — дiяльнiсть людей, Тх громадських i державних об’єднань, управлiння

людини людиною, в дiлому суспiльством.

Технічне управління пов’язано зi створенням людьми, Тх об’єднаннями машин i механiзмiв i використання Тх з метою полегшення умов прадi.

Біологічне управління спрямовано на використання об’єктив- них законiв природи,  що вiдкриваються бiологiчними наука- ми для створення нових сортiв рослин i порiд тварин.

Слiд вiдзначити, що технiчне й бiологiчне управлiння здiйснюються в межах содiального, оскiльки всi види управлiн- ня пов’язанi з об’єднанням зусиль людей для досягнення вiдпо- вiдних дiлей, але мають рiзну спрямованiсть (об’єкт).

6                                                                                                               ГЛАВА 1

У теорiТ управлiння, в тому числi содiального, часто гово-

рять про кiбернетичне управлiння, яке набуло значного по- ширення. Однак кiбернетичне управлiння пов’язано з усiма наведеними видами управлiння, вивчає Тх з формального по- гляду. Досягнення   кiбернетики використовують  у наудi й практидi управлiння. Це, так би мовити, продеси управлiн- ня, якi за умов широкоТ комп’ютеризадiТ, розвитку iнформа- дiйних систем досягли значного поширення та здiйснюють вплив на всi сторони управлiнськоТ дiяльностi. Наслiдком дих продесiв стало формування  нового наукового напряму — iнформадiйне право.

Для правильного розумiння управлiння як содiального яви- ща слiд виходити iз змiсту управлiнськоТ дiяльностi як функдiТ органiзованих систем, створених для забезпечення взаємодiТ елементiв, що Тх складають, якi пiдтримують необхiдний ре- жим роботи з метою досягнення поставлених дiлей та завдань внутрiшнього й мiжсистемного характеру.

Управлiння  має своТми основними елементами суб’єкт i об’єкт (який дiє на засадах самоорганiзадiТ), що взаємодiють на рiзних щаблях iєрархiТ шляхом управляючого (керуючого) впливу суб’єкта на об’єкт.

Содiальному управлiнню притаманнi всi названi елементи.

Проте слiд ураховувати особливостi содiальноТ сфери, де уп- равлiнськi зв’язки реалiзуються через вiдносини людей, що виявляються в органiзадiТ суспiльного життя. В найзагальнi- шому планi соцiальне управлiння, управлiння суспiльством в цiлому можна розумiти як механізм організації громадських зв’язків, що здійснюються всіма державними органами, незалеж* но від конкретного призначення, органами місцевого самовря* дування, а також об’єднаннями громадян. Виходячи з дього, содiальне управлiння:

— виявляється через спiльну дiяльнiсть  людей, органiзовує Тх для такоТ дiяльностi у вiдповiднi колективи й органiзадiйно оформлює;

— своТм головним призначенням має упорядкування та вре- гулювання спiльноТ дiяльностi шляхом забезпечення погодже- них iндивiдуальних дiй учасникiв такоТ дiяльностi через вплив на Тх поведiнку (волю);

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ВИКОНАВЧА ВЛАДА                               7

— виступає в ролi регулятора управлiнських взаємовiдно- син, що виникають мiж суб’єктом i об’єктом у продесi прак- тичноТ реалiзадiТ функдiй содiального управлiння;

— є владним, оскiльки базується на пiдпорядкуваннi  волi учасникiв управлiнських вiдносин — суб’єкт формує та реалi-

зує волю, а об’єкт Тй пiдкоряється;

— має особливий механiзм реалiзадiТ через органiзадiйно оформленi групи людей, якими виступають органи виконав- чоТ влади (державного управлiння), органи мiсдевого самовря- дування та об’єднання громадян або уповноваженi особи дих органiзадiй.

Содiальне управлiння має спедифiчне призначення, особ- ливi форми здiйснення й органiзадiТ суспiльних зв’язкiв. У широкому розумiннi, як уже було зазначено, управлiнськi зав- дання та функдiТ реалiзують усi державнi органи, незалежно вiд Тх призначення, органи мiсдевого самоврядування,   об’єд- нання громадян. У зв’язку з дим прийнято подiляти содiальне

управлiння на громадське, що здiйснюють органи мiсдевого са- моврядування, об’єднання громадян, iншi недержавнi органi- задiТ, та державне, пiд яким розумiють спедифiчний вид дер- жавноТ дiяльностi — виконавчу дiяльнiсть, функдiонування якоТ пов’язано з формуванням особливоТ правовоТ галузi — ад8 мiнiстративного права.

Слiд також зауважити, що управлiнськi зв’язки прослiдко- вуються й у дiяльностi законодавчого органу — ВерховноТ Ради УкраТни, судовiй i прокурорськiй системах, але вони є внутрiш- нiми, органiзадiйно-правовими,   пов’язаними з управлiнням своєю системою.

У системi громадського управлiння особливе мiсде посiдає

мiсдеве самоврядування, яке є правом територiальноТ грома- ди — жителiв села (кiлькох сiл), селища та мiста самостiйно розв’язувати питання мiсдевого значення в межах КонститудiТ i законiв УкраТни. Мiсдеве самоврядування здiйснюють тери- торiальнi громади як безпосередньо, так i через органи мiсде- вого самоврядування  (сiльськi, селищнi, мiськi ради та Тх ви- конавчi органи).

Об’єднання громадян та iншi недержавнi органiзадiТ здiйснюють управлiння на основi своТх статутiв у межах Кон- ститудiТ та законiв УкраТни.

< Попередня   Наступна >