154

---

§ 5. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб

Досить довгий час уважалося, що до адміністративної відпові­дальності можуть притягатися лише фізичні особи. При цьому на­водилися також обставини, що свідчать про певну схожість адмі­ністративної та кримінальної відповідальності. Поряд з іншими, йшлось і про неможливість притягнути юридичну особу до відпові­дальності як у першому, так і в другому варіанті. На сьогоднішній день наука адміністративного права та практика застосування адмі­ністративно-правових норм свідчить про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це твердження вважається пра­вильним, попри те, що чинний КУпАП не містить юридичних осіб як суб'єктів адміністративного правопорушення.

Заслуговує на увагу позиція Д. Лук'янця, згідно з якою в кон­тексті адміністративної відповідальності існують певні особливос­ті юридичних осіб як суб'єктів правовідносин порівняно з фізич­ними особами. До них відносять:

відсутність у юридичних осіб власних психічних характе­ристик;

участь юридичних осіб у правовідносинах через уповнова­жених представників;

наявність у юридичних осіб внутрішньої організаційної структури,

специфічні параметри оцінювання діяльності юридичних осіб

Слід зазначити, що інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб поступово, але досить системно розвивається Для прикладу, у Російській Федерації новий Кодекс про адміністратив­ні правопорушення (діє від 2002 р) містить положення щодо пра­вових підстав такої відповідальності юридичних осіб Проекти нормативно-правових актів у сфері адміністративної відповідаль­ності в Україні також базуються на визнанні адміністративної від­повідальності юридичних осіб, що дає підстави говорити про це у рамках вивчення адміністративного права

">Обставинами, що свідчать про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб, є:

соціально-економічні та політичні зміни в Україні, початок яких датується 90-ми роками минулого століття, привели до ста­новлення ринкових відносин, розвитку підприємництва та мо­дернізації вирішення юридичних конфліктів за участі юридичних осіб,

наявність законів України, які містять положення щодо адмі­ністративної відповідальності юридичних осіб (від 14 жовтня 1994 р № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудуван­ня», від 7 червня 1996 р N° 236/96-ВР «Про захист від недобро­совісної конкуренції», від 3 липня 1996 р № 270/96-ВР «Про рек­ламу» та ш ),

наявність підзаконних актів, положення яких деталізують механізм притягнення до адміністративної відповідальності юри­дичних осіб (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р № 244 «Про затвердження Положення про поря­док накладення штрафів за правопорушення у сфері містобуду­вання» або постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р № 1177 «Про затвердження Положення про порядок на­кладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»),

наявність конкретних прикладів накладення адміністратив­них стягнень на юридичних осіб (наприклад, постанова Національ­ної комісії регулювання електроенергетики України від 17 серпня 2005 р. № 674 «Про накладення штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення ліцензійних умов з постачання і передачі електричної енергії»).

Характерні риси адміністративної відповідальності юридич­них осіб:

Деліктоздатність виникає від моменту державної реєстрації.

Деліктоздатність втрачається від моменту вилучення з ре­єстру юридичних осіб.

Свідчить про можливість держави суттєво впливати на госпо­дарську діяльність юридичних осіб і економічні процеси в цілому.

Велика кількість і різноманітність варіантів стягнень, що їх як передбачено, так і не передбачено в КУпАП (штраф, припинен­ня чи призупинення певного виду чи всієї діяльності, вилучення майна тощо).

Може виступати як загальним (усі юридичні особи), так і спеціальним суб'єктом (юридичні особи, які діють у сфері громад­ського харчування, у сфері побутових послуг тощо) адміністратив­ного правопорушення.

Доцільно вказати на появу у 2003 р. Господарського кодексу України (ГК), розділ п'ятий якого має назву «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання», де, зокрема, передба­чається застосування господарських та адміністративно-госпо­дарських санкцій. Господарські санкції застосовуються в установ­леному законом порядку з ініціативи учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваже­ними органами державної влади або органами місцевого самовря­дування.

Стаття 239 ГК містить перелік видів адміністративно-госпо­дарських санкцій. До них відносять:

вилучення прибутку (доходу);

адміністративно-господарський штраф;

стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів;

припинення експортно-імпортних операцій;

застосування індивідуального режиму ліцензування;

- зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом гос­подарювання певних видів господарської діяльності;

анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом гос­подарювання окремих видів господарської діяльності,

обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання,

скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта госпо­дарювання,

інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами

Важливим є те, що адміністративно-господарські санкції мо­жуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шес­ти місяців від дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік від дня порушення цим суб'єктом установлених законо­давчими актами правил здійснення господарської діяльності

Аналізуючи ж чинне законодавство, можна знайти велику кількість санкцій, які можуть уважатись адміністративними стяг­неннями, що застосувуються до юридичних осіб У цілому їх мож­на поділити на

Заходи майнового характеру

а) фінансові санкції,

б) конфіскація майна,

в) вилучення прибутку (доходу) або інших незаконно отрима­них сум

2 Заходи, пов'язані з обмеженням дієздатності юридичних осіб

а) зупинення дії або анулювання ліцензії,

б) обмеження у здійсненні певних видів діяльності

3 Заходи організаційного характеру

а) примусова реорганізація юридичної особи,

б) ліквідація юридичної особи

Серед існуючих проблем адміністративної відповідальності юридичних осіб доцільно вирізнити основні:

відсутність у чинному КУпАП (як основному документі, що присвячений питанням адміністративної відповідальності) норм, які стосуються адміністративної відповідальності юридич­них осіб,

необхідність конструювання та наведення в єдиному нор­мативно-правовому акті повного переліку адміністративних стягнень, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, з визначен­ням загальних правил накладення вказаних стягнень,

необхідність визначення місця та ролі адмшістративно-господарських санкцій у загальній структурі адміністративної відпо­відальності юридичних осіб,

потреби теоретико-правового обґрунтування вини юридич­ної особи (як необхідної складової суб'єктивної сторони адмініст­ративного правопорушення) тощо

 

< Попередня   Наступна >