51

---

МОДУЛЬ № З

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІЙ СФЕРАХ

ТЕМА №10

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

§ 1. Загальна характеристика економіки як об'єкта адміністративно-правового регулювання

Першою серед інших тем, присвячених економічному блокові, розглядається адміністративно-правове регулювання у сфері еко­номіки. Десять - п'ятнадцять років тому назва «державне управ­ління» у сфері економіки не викликала якихось питань, бо була широковживаною в адміністративному праві. Проте події остан­нього часу переконливо свідчать про більшу доцільність вживання поняття «державне регулювання» економіки замість «державного управління» в цій сфері. Річ у тім, що на сьогодні держава вже не безроздільно та одноособово управляє економікою країни, а лише бере в цьому участь разом з іншими об'єктивними факторами, що впливають на економіку. Таким чином, держава є суттєвим, але не єдиним/фактором, що впливає на економічну складову та визначає її подальший розвиток.

Даючи визначення, можна вказати, що економіка - це система взаємопов'язаних галузей та комплексів народного господарст­ва, що містить у собі ланки виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ, а функціонує з метою задоволення потреб суспільства. Основною метою впли­ву держави на економічні процеси, що мають місце у державі, є створення найбільш прийнятних умов для розвитку економіки. Це досягається за рахунок різних механізмів, про які мова йтиме далі, а зараз необхідно вказати на те, які обставини свідчать про не­обхідність адміністративно-правового (державного) регулювання у сфері економіки. Аналіз зазначених обставин дозволить сформу­вати загальну характерис

тику економіки як об'єкта адміністратив­но-правового регулювання. Такими обставинами є:

Потреба захисту інтересів національної економіки. Якісне та ефективне управління національною економікою є одним із голов­них чинників незалежності України. Це свідчить про те, що еко­номіка, а звідси її управління, є одним із факторів забезпечення національної безпеки України. Керуючись необхідністю забезпе­чувати інтереси національної економіки, держава має змогу впли­вати на економічні процеси за рахунок податкової, митної, тариф­ної політики, застосовувати методи прямого та непрямого (еконо­мічного) управління тими чи іншими процесами.

Установлення однакових «правил гри» та рівних умов для суб'єктів підприємницької діяльності. Говорячи про цю обставину, варто зазначити, що саме від державної політики у визначеній сфері багато в чому залежить розвиток певного економічного на­пряму. Скажімо, забезпечуючи процес легітимізації підприємни­цької діяльності, держава за рахунок положень відповідних норма­тивно-правових актів визначає порядок отримання ліцензії на пев­ний вид діяльності та встановлює механізм реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Однакові за зовнішніми ознаками підприємства платять однакові розміри податків. Іншими словами, саме держава за рахунок законодавства, а також компетентної про­зорої діяльності компетентних органів публічної адміністрації стабілізує підприємницьку діяльність.

Контроль процесів грошового обігу. За допомоги цього дося­гається істотний вплив на процеси інфляції. Під інфляцією необ­хідно розуміти немотивоване економічними показниками збіль­шення кількості грошових знаків, що є в обігу, та відповідне зне­цінення грошової одиниці. Саме держава є єдиним джерелом друкування грошових знаків. Кількість грошей, що надійде до обі­гу, залежить від низки факторів, проте основними з них є визна­чення кількості випущених у державі товарів і наданих послуг. Коли кількість грошових одиниць перевищує економічні показни­ки держави, починається процес знецінення грошової одиниці, а звідси - інфляція. Вказане явище добре знайоме у нашій країні, де на початку 90-х років минулого століття показники інфляції досягали кількасот відсотків на рік.

Підтримка невиробничих і соціально значущих сфер (меди­цина, освіта, наука, культура, спорт тощо). Саме на державу покла­дається завдання утримання тих сфер суспільного життя, які не виробляють матеріального продукту. За рахунок адміністративно-правового регулювання, зокрема процесів формування бюджету, опо­даткування, митної політики, пільгових умов, держава уможливлює існування вказаних сфер із метою задоволення потреб суспільства. Одним із суттєвих важелів впливу на невиробничі та соціально зна­чущі сфери суспільного життя є практика державних закупівель чи замовлень, коли держава частину коштів спрямовує на придбання «продукту» невиробничих сфер. Прикладами такого впливу є дер­жавне замовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних за­кладах, фінансування медичних закладів чи об'єктів культури.

Створення сприятливих умов для вітчизняних товаровироб­ників. Будь-яка країна світу, і наша держава не є винятком, нама­гається підтримувати саме вітчизняних виробників тих чи інших товарів. Це пов'язано з такими позитивними наслідками, як нові робочі місця для громадян, розміри податків, що збираються, кон­курентоспроможність українських товарів. Також за рахунок та­кого механізму всередині держави є можливість виробляти широ­кий спектр товарів народного вжитку, що має чітко виражену со­ціальну спрямованість.

Попередження монополізації того чи іншого сегмента ринку. Держава не зацікавлена в тому, щоб той чи інший суб'єкт підприєм­ницької діяльності посів монопольне (домінуюче) становище на ринку. Потенційно це може призвести до того, що пересічний громадянин за той чи інший товар (ту чи іншу послугу) буде сплачувати невиправ­дано високу ціну. Тому держава, керуючись можливостями адмініст­ративно-правового впливу, не допускає створення монополій, а в разі їх появи вживає певних заходів до їх реорганізації (ліквідації).

Інтеграція в міжнародні економічні організації. Як приклад стосовно нашої держави можна назвати участь України у формуванні єдиного економічного простору з Росією, Білорусією та Ка­захстаном, прийняття Верховною Радою України пакету необхід­них законів і залагодження Україною всіх формальностей для вступу до Світової організації торгівлі. Особливостями діяльності вказаних і багатьох інших організацій є створення механізмів ре­гулювання економік, заснованих на єдиних принципах, що забез­печують вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

Таким чином, варто підкреслити, що економіка є об'єктом ад­міністративно-правового регулювання з боку держави. Розвиток в Україні на початку 90-х років минулого століття засад ринкової економіки, і це на сьогодні більш ніж очевидно, засвідчив немож­ливість для держави самоусунутися від регулювання внутрішніх економічних процесів.

 

< Попередня   Наступна >