§ 3. Принципи державного управління Адмiнiстративне право Украiни: Пiдручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та iн.
| Адміністративне право - Адміністративне право України: Підручник |
§ 3. Принципи державного управління
Державне управлiння здiйснюють вiдповiдно до приндипiв (засад), закрiплених Конститудiєю УкраТни. В сучаснiй юри- дичнiй лiтературi систему приндипiв державного управлiння, як правило, не розглядають. Проте слiд зазначити, що будь- яка дiяльнiсть, а тим бiльш управлiнська, має певну основу. Конститудiя УкраТни дозволяє вiднести до приндипiв держав- ного управлiння такi: вiдповiдальностi органiв виконавчоТ вла- ди (посадових осiб) за доручену справу перед людиною i дер- жавою; верховенства права; законностi; участi громадян та Тх об’єднань в управлiннi; рiвноправностi громадян в управлiннi; гласностi.
Принцип відповідальності органів виконавчої влади (посадо*
вих осіб) за доручену справу перед людиною і держав
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ВИКОНАВЧА ВЛАДА 13
Органи виконавчоТ влади вiдповiдальнi перед Президентом УкраТни, пiдконтрольнi й пiдзвiтнi Верховнiй Радi УкраТни в межах, передбачених статтями 85, 87 КонститудiТ УкраТни, органам виконавчоТ влади вищого рiвня, а також районним i обласним радам у межах, установлених законом. Рiшення ви- щих органiв є обов’язковим для нижчих згiдно з розподiлом Тх повноважень. Взаємовiдносини вищих i нижчих органiв вико- навчоТ влади здiйснюються на основi субординадiТ.
Принцип верховенства права в УкраТнi закрiплений у ст. 8
КонститудiТ. Вiдповiдно до нього Конститудiя УкраТни має найвищу юридичну силу, а ТТ норми є нормами прямоТ дiТ. За-
кони та iншi нормативно-правовi акти приймаються на основi
КонститудiТ УкраТни й повиннi вiдповiдати Тй.
Принцип законності безпосередньо пов’язаний з приндипом верховенства права i з нього випливає, а також базується на по- ложеннях КонститудiТ УкраТни, згiдно з якими УкраТна є суве- ренною i незалежною, демократичною, содiальною, правовою
державою. Органи державноТ влади й органи мiсдевого самовря- дування, Тх посадовi особи зобов’язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень i у спосiб, що передбаченi Конститудiєю та законами УкраТни. Законнiсть повинна бути реальною. Закон став в УкраТнi основним джерелом права, прийнятим вiдповiд- но до КонститудiТ. Реальнiсть законностi гарантовано насампе-
ред обов’язком державних органiв та Тх посадових осiб додер- жуватися ТТ, вiдповiдальнiстю перед народом УкраТни, а також судовим контролем (у тому числi з боку Конститудiйного Суду УкраТни), прокурорським наглядом, контролем з боку спедiаль- но створених органiв виконавчоТ влади (iнспекдiй, адмiнiстрадiй, комiсiй, комiтетiв) i правом громадян на звернення в державнi
та громадськi органи, в тому числi суд.
Вiдповiдно до ст. 38 КонститудiТ УкраТни громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, всеук- раТнському та мiсдевих референдумах, вiльно обирати й бути обраними до органiв державноТ влади та органiв мiсдевого са- моврядування. У здiйсненнi функдiй державного управлiння
громадяни беруть участь шляхом об’єднання в полiтичнi партiТ та громадськi органiзадiТ. Через такi об’єднання громадяни здiйснюють захист своТх прав i свобод, задовольняють по- лiтичнi, економiчнi, содiальнi, культурнi та iншi iнтереси.
14 ГЛАВА 1
Громадяни користуються рівним правом доступу до держав-
ноТ служби, а також до служби в органах мiсдевого самовряду-
вання. Вони мають рiвнi конститудiйнi права i свободи та є рiвними перед законом. Не може бути привiлеТв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного й содiального походження, майнового стану, мiсдя проживання, за мовними чи iншими ознаками. Конститудiйнi права i свободи гарантуються i не можуть бути скасованi. Обмеження на участь у державному управлiннi встановлюються виключно законом (засудженi до покарання у виглядi позбавлення волi, недiєздатнi).
Принцип гласності в державному управлiннi пов’язано на- самперед з вiльним доступом громадян до iнформадiТ про дiяльнiсть органiв виконавчоТ влади всiх рiвнiв, окрiм вiдомо- стей, якi є державною таємнидею або iншою захищеною зако- ном таємнидею. Кожному гарантовано право вiльного досту- пу до iнформадiТ про стан довкiлля, якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на ТТ поширення. Таку iнфор- мадiю нiким не може бути засекречено (ст. 50 КонститудiТ).
Кожному гарантовано право знати своТ права i обов’язки. Закони та iншi нормативно-правовi акти, що визначають права
i обов’язки громадян, мають бути доведенi до вiдома населення
в порядку, встановленому законом, а недоведенi є нечинними.
Стаття 32 КонститудiТ гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовiрну iнформадiю про себе i членiв своєТ сiм’Т та права вимагати вилучення будь-якоТ iнформадiТ, а також право на вiдшкодування матерiальноТ i моральноТ шко- ди, завданоТ збиранням, зберiганням, використанням та поши- ренням такоТ недостовiрноТ iнформадiТ.
< Попередня Наступна >