Головна Науково-практичні коментарі Господарський кодекс Розділ VII (ст.377-400) Глава 37 (ст.377-389) Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції

Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції

Розділ VII (ст.377-400) - Глава 37 (ст.377-389)
185

Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні опе­рації

1. Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на здійснення будь-яких видів зовнішньоекономічної діяльності і зовнішньоекономічних операцій, якщо інше не встановлено законом. 2. Види зовнішньоекономічної діяльності, перелік зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови та порядок їх здійснення суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності, а також перелік товарів (робіт, послуг), заборонених для експорту та імпорту, визначаються законом.

 

1. Цей кодекс гарантує всім без винятку суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, пра­во на здійснення будь-яких не заборонених законом її видів. Частина 1 статті 379 цього Ко­дексу передбачає можливість встановлення законодавцем певних обмежень. Такі обмеження можуть стосуватися окремих категорій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, певних видів зазначеної діяльності або порядку реалізації права на здійснення певної діяльності. Так, зовнішньоекономічна діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, діяльність, пов'язана з розробленням, випробуванням, вироб­ництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями. Певні ви­ди діяльності в зовнішньоекономічній сфері прямо заборонені законом (експорт предметів, що становлять національне, історичне чи культурне надбання українського народу, та ін.). Реалізація права на заняття зовнішньоекономічною діяльністю може залежати й від наявно­сті ліцензії. Чинне законодавство України передбачає перелік ліцензованих видів діяльності (наприклад транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транс­портування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; розроблення, ви­р

обництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, виве­зення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів тощо), які можуть здійснюватися суб'єктами лише за наявності ліцензії, виданої компетентним дер­жавним органом.

Зазначимо, що в частині 1 статті 379 цього Кодексу міститься термін «зовнішньоеконо­мічна операція». Проте жодний чинний нормативно-правовий акт не дає його визначення. Лише Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [64] передбачає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зо­бов'язань, власному капіталі підприємства. Вважаємо, що зовнішньоекономічну операцію можна визначити як дію або подію, що пов'язана з перетинанням майном або робочою си­лою митного кордону України і яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, влас­ному капіталі підприємства.

2. Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності наведено у статті 4 Закону «Про зов­нішньоекономічну діяльність». Так, до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійсню­ють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, кон­сигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземни­ми суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша коопера­ція з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створен­ня іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підпри­ємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володін­ня майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патен­тів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку інозем­них суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комер­ційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснен­ня оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами госпо­дарської діяльності;

- орендні, у тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних бір­жах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господар­ської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на терито­рії України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Активізації зовнішньоекономічної діяльності сприяє вільне й необмежене здійснення по­середницьких операцій, в ході реалізації яких до посередника не переходить право власності на товар (йдеться про операції, які провадяться на підставі агентських договорів, договорів доручення, комісії тощо).

Проте в зовнішньоекономічній сфері існує і ряд обмежень, які відносяться до заходів нетарифного регулювання. Одним з таких заходів є заборона експорту та імпорту окремих видів товарів (робіт, послуг). На сьогодні в Україні заборонені:

- експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або куль­турне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;

- імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завда­ти шкоди здоров'ю, або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або при­звести до руйнування навколишнього середовища;

- імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дис­кримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;

- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності. Оперативність та гнучкість правового регулювання відносин у зовнішньоекономічній

сфері потребує адекватного механізму визначення переліку товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких може бути заборонено. Відповідно до частини 2 коментованої статті перелік зазначених вище товарів (робіт, послуг) має бути визначений законом. У такому випадку за­кон повинен закріплювати загальний перелік, який характеризуватиме певні групи товарів, конкретний же перелік може бути затверджений не на законодавчому рівні. На сьогодні та­кий перелік за поданням Кабінету Міністрів України затверджує Верховна Рада України.

 

< Попередня   Наступна >