152

---

Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на за­хист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монопо­лізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втру­чатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випад­ків, передбачених законом. 3. Перелік та повноваження органів державної влади, що здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання та контро­лю визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність, іншими законами.

 

1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за зовнішньоекономічною діяльністю та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямоване на досягнення кіль­кох результатів, а саме на:

- захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності;

- створення рівних умов для розвитку всіх видів підприємництва у сфері зовнішньоеконо­мічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій;

- заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Для досягнення зазначених результатів держава застосовує різноманітні засоби і механіз­ми регулювання. Основними засобами регулюючого впливу держави на зовнішньоекономіч­ну діяльність є:

1) засоби тарифного регулювання. Цю групу засобів ще називають засобами митно-та­рифного регулювання. їх специфіка полягає в тому, що вони належать до заходів опосеред­кованого (непрямого) регулювання, оскільки передбачають вплив на економічний стан суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До їх числа належать регулювання цін і тарифів, встановлення різних видів мит, зборів та інших загальнообов'язкових платежів, надання ін­вестиційних, податкових та інших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій, встановлення штрафних санкцій за порушення правил здійснення зовнішньоекономіч­ної діяльності тощо;

2) засоби нетарифного регулювання - група засобів, яка передбачає безпосередній (пря­мий) вплив на відповідні суспільні відносини. Нетарифне регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності є складовою частиною заходів по захисту національного ринку, національного виробника, виконання окремих міжнародних зобов'язань. Воно охоплює комплекс таких за­ходів, як заборона окремих видів експорту або імпорту, ліцензування, квотування, патенту­вання, сертифікація, стандартизація, застосування нормативів та лімітів, встановлення інди­кативних цін, екологічний, фітосанітарний, ветеринарний, валютний та інші види контролю.

2. Відповідно до норми частини 2 коментованої статті будь-яким органам державної вла­ди та місцевого самоврядування заборонено втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється на підставі та з урахуванням вимог закону. Зазначимо, що чинне законодавство не містить визначення поняття «оперативна діяльність», що може спричинити зловживання з боку кон­тролюючих органів та органів нагляду.

3. Державне регулювання, яке здійснюється Україною як державою в особі її органів у ме­жах їх компетенції, є складовою регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Останнє, поряд з державним регулюванням, охоплює також недержавне регулювання, яке здійсню­ють недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговель­ні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх установчих документів, а також самі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Найвищим органом, який здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності, є Верховна Рада України. До її компетенції належать, зокрема:

- прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

- затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньо­економічної діяльності;

- укладення міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжна­родні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з пра­вилами, встановленими цими договорами;

- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України. Кабінет Міністрів України, відповідно до положень чинного законодавства:

- вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до за­конів України;

- здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних пред­ставництв України в іноземних державах;

- приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у ви­падках, передбачених законами України;

- проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоеконо­мічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоеконо­мічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Мі­ністрів України, та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

- відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Вер­ховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств -органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повнова­ження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України, тощо.

Ще одним державним органом, який вживає заходів з регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Національний банк України. До його компетенції віднесено:

- представлення інтересів України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладення відпо­відних міжбанківських угод;

- регулювання курсу національної валюти України щодо грошових одиниць інших держав;

- здійснення обліку і розрахунків за наданими і одержаними державними кредитами і по­зиками, операцій з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;

- гарантування кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іно­земними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Держав­ного валютного фонду та іншого державного майна України;

- здійснення інших функцій відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України покликано:

- забезпечувати проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єк­тами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовніш­ньоекономічної діяльності, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України;

- здійснювати контроль за додержанням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті чинних законів України та умов міжнародних договорів України;

- здійснювати заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокре­ма реєстрацію учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів кон­трактів;

- проводити антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, ви­значеному законами України;

- виконувати інші функції відповідно до чинного законодавства України.

До системи органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності входять також Державна митна служба України, яка здійснює митний контроль в Україні, а також Антимонопольний комітет України, який контролює додержання суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.

19 квітня 1999 р. постановою Кабінету Міністрів України № 634 [447] вперше було за­тверджено склад Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка відповідно до чинного законодавства України здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, а також приймає рішення про порушення і проведення антидемпінго­вих, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидем­пінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Склад цієї комісії постійно змінюється.

 

< Попередня   Наступна >