187

---

Стаття 385. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності

1. Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності має здійснюватися за такими принципами: встановлення рівня оподаткування виходячи з необхідності досягнення та підтри­мання самоокупності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення без­дефіцитності платіжного балансу України; гарантування стабільності видів і розміру податків, встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів), а також статусу іноземних валют на території України виключ­но законом; рівності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при встановленні ставок подат­ків; заохочення експорту продукції вітчизняного виробництва. 2. Податкові пільги надаються виключно відповідно до закону, як правило, суб'єк­там зовнішньоекономічної діяльності, які стабільно експортують наукову, наукоємну продукцію, експорт яких перевищує імпорт за фінансовий рік і обсяг експорту яких ста­новить не менше п'яти відсотків від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів. 3. Ставки податків встановлюються та скасовуються відповідно до законів про опо­даткування.

 

1. Цей Кодекс передбачає спеціальні принципи оподаткування суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності. До них віднесено:

- принцип встановлення рівня оподаткування виходячи з необхідності досягнення та під­тримання самоокупності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення безде­фіцитності платіжного балансу України. Зазначений принцип має забезпечити баланс між ін­тересами платників податків та держави.

- принцип гарантування стабільності видів і розміру податків, встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів), а також статусу іноземних валют на території України ви­ключно законом. Цей принцип закладає засади стабільності системи оподаткування, яка

визначатиметься виключно законами. Стабільність означає, перш за все, забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Так, на сьогодні Закон України «Про систему оподаткування» [445] запроваджує 26 загальнодержавних і 14 місцевих податків і зборів. В Україні не підля­гають сплаті ті обов'язкові платежі, справляння яких не передбачено зазначеним законом. Принцип стабільності видів і розміру податків пов'язаний з таким принципом податкової системи як принцип стабільності. Останній передбачає стабільність у роботі платника подат­ку та контролюючого податкового органу (стала форма звітності, обліку тощо);

- принцип рівності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при встановленні ставок податків. Принцип рівності покликаний забезпечити однаковий підхід до суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності при визначенні ставок податків і зборів (обов'язкових платежів). Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності незалежно від форми власності, організації господарської діяльності та тери­торіального розташування. Виняток становлять випадки, передбачені законами України та її міжнародними договорами;

- принцип заохочення експорту продукції вітчизняного виробництва. Зазначений прин­цип покликаний стимулювати виробництво важливих для держави груп продукції. Заохо­чення може передбачати, зокрема, створення сприятливих умов для розвитку й функціону­вання відповідних суб'єктів господарювання, надання певних податкових пільг тощо.

2. Частина 2 коментованої статті визначає основні правила надання податкових пільг. По-перше, пільги можуть запроваджуватися лише законом. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть регламентувати ці питання. Вважаємо, що, поряд із законом, пільги можуть встановлюватися також нормативно-правовими актами, які мають силу закону, зокрема де­кретами Кабінету Міністрів України.

По-друге, отримати податкові пільги можуть лише суб'єкти, які відповідають одночасно декільком критеріям:

- стабільно експортують наукову, наукоємну продукцію;

- експорт перевищує імпорт за фінансовий рік;

- обсяг експорту становить не менше п'яти відсотків від обсягу реалізованих за фінансо­вий рік товарів. В останньому випадку слід враховувати також обсяг наданих послуг чи ви­конаних робіт.

3. Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськи­ми радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюд­жетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компен­саційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповід­ний рік.

 

< Попередня   Наступна >