161

---

Стаття 386. Валютні рахунки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

1. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право відкривати будь-які не за­боронені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав. 2. Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунка в банківській установі за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяль­ності зобов'язаний повідомити про це Національний банк України не пізніш як у триден­ний строк. Порушення цієї вимоги тягне адміністративно-господарську відповідаль­ність у порядку, встановленому законом. 3. Відкриття валютного рахунка в установі банку за межами України суб'єктом зов­нішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням з Фондом державного майна України. 4. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані надавати відомості про ви­користання своїх валютних рахунків податковим органам у порядку, встановленому за­конодавством. 5. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності встановлюється законом.

 

1. Валютні рахунки можуть відкривати юридичні особи - резиденти України, а також фізичні особи, які зареєстровані в Україні як суб'єкти підприємницької діяльності.

До набрання чинності цим Кодексом відкриття рахунків в іноземних банках суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснювалося лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Аналіз положень цієї статті дає підстави дійти висновку, що суб'єкти зовнішньоекономіч­ної діяльності отримали право відкривати в іноземних банках будь-які валютні рахунки, пря­мо не заборонені законом.

="text-align: justify;">2. Для відкриття рахунка в банку за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяль­ності повинен дотримуватися процедури, передбаченої законодавством країни банку.

Після відкриття рахунка суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох робо­чих днів з моменту відкриття рахунка повинен направити до Національного банку України письмове повідомлення. В іншому випадку порушник притягається до адміністративно-гос­подарської відповідальності.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтере­сів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування учасникам господарських відносин збитків, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

3. Право відкривати валютні рахунки в банківських установах за межами України мають всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. При цьому слід враховувати деяку специфіку реалізації цього права суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, в статутному фонді яких є частка державного майна. Такі суб'єкти повинні погодити відкриття валютного ра­хунка в банківській установі за межами України з Фондом державного майна України. Роз­мір частки державного майна при цьому не враховується.

4. Відповідно до положення частини 4 коментованої статті на суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності покладається обов'язок систематично інформувати податкові органи про використання рахунка в іноземному банку (зарахування та перерахування коштів, підстави для проведення зазначених операцій тощо). Конкретний перелік відомостей, які необхідно подавати до податкових органів, визначатиметься законодавством.

5. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в інозем­ній валюті» [399]. За загальним правилом виручка резидентів в іноземній валюті підлягає за­рахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованос­тей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експор­ту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної влас­ності. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що ім­портується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків тягне за собою стягнення пе­ні за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгова­ності.

 

< Попередня   Наступна >