195

---

Стаття 269. Гарантії якості товарів. Претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів

1. Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. 2. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівня­но з передбаченими стандартами або технічними умовами. 3. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (спожива­чем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгів­лю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, техніч­ними умовами або договором. 4. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виго­товлення товару. 5. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на ком­плектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основ­ний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. 6. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що де­фекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використо­вувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюєт

ься заново від дня заміни. 7. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягну­ти з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цьо­го Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. 8. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'яв­лені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

 

1. Оперуючи терміном «недоліки поставлених (проданих) товарів», ні ЦК, ні ГК не роз­кривають змісту цього поняття. Аналіз положень ЦК і ГК дає підстави для висновку, що тер­мін «недоліки» вживається в цих законах для позначення невідповідності товарів вимогам щодо якості (в тому числі й стосовно строку придатності).

Зазвичай недоліки поставлених товарів виявляються покупцем при звичайному їх прий­манні за якістю. Порядок і строки приймання товарів за якістю регулюються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. [39] Зазначена Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставок або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за якістю і комплектністю.

Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до поло­жень ГК.

2. Як випливає зі змісту частини 2 коментованої статті, стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, мо­жуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку недоліків (гарантійні строки).

Таким чином, коментована норма визначає гарантійні строки як строки для встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів. Але це лише одна з ознак га­рантійних строків, оскільки останні мають, передусім, техніко-економічний зміст і в цьому розумінні означають, що протягом гарантійного строку: а) виробник (постачальник) гаран­тує використання товару (його комплектуючих, складових частин) за призначенням за умо­ви дотримання покупцем (споживачем) правил користування; б) виробник (постачальник) виконує гарантійні зобов'язання, що полягають в технічному обслуговуванні поставлених товарів; в) виробник (постачальник) несе відповідальність за недоліки поставлених товарів, виявлені протягом гарантійного строку..

Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки, більш тривалі порівняно з перед­баченими стандартами або технічними умовами.

3. Коментована стаття виділяє три види гарантійних строків: 1) гарантійний строк експлу­атації; 2) гарантійний строк придатності; 3) гарантійний строк зберігання.

Гарантійний строк експлуатації — це строк, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник (продавець, ви­конавець) виконує гарантійні зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГК гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покуп­цем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, тех­нічними умовами або договором.

4. Відповідно до частини 1 статті 677 ЦК законом або іншими нормативно-правовими ак­тами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для ви­користання за призначенням {строк придатності). Тому частина 3 статті 677 ЦК містить ви­могу, згідно з якою продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Гарантійний строк зберігання - це строк, протягом якого споживчі властивості товару не повинні погіршуватися за умови дотримання вимог нормативних документів.

Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

5. Частина 5 коментованої статті встановлює, що постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому, включаючи їх комплектуючі вироби і складові частини. Тому за за­гальним правилом гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб. Інше може бути передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб (наприклад, гарантія на двигун ав­томобіля три роки, на кузов - п'ять років).

6. Частина 6 коментованої статі встановлює правові наслідки виявлення протягом гаран­тійного строку недоліків поставлених товарів: постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити това­ри. Проте постачальник (виробник) звільняється від цього обов'язку, якщо доведе, що дефек­ти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

7. Якщо виготовлювач (постачальник) поставив товари неналежної якості, покупець (одержувач) має право стягнути з нього штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (див. коментар до ст. 231 ГК).

8. Частина 8 коментованої статті містить обмеження щодо строків пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Такі позови можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків по­ставлених йому товарів.

 

< Попередня   Наступна >