132

---

Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації

1. За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому дого­вором, якщо інший розмір не передбачений законом. 2. За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'яв­леної виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість. 3. У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки. 4. У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог цього Кодексу.

 

1. Неустойка є одним з видів штрафних господарських санкцій у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господар­ського зобов'язання.

Відповідно до статті 272 ГК у договорах контрактації сільськогосподарської продукції, поряд з іншими умовами, повинна передбачатися взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору, в тому числі й за недодержання встановлених строків здавання виробленої продукції, - виробник сплачує контрактантові неустойку в розмірі, встановленому договором.

Оскільки застосування санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів дер­жави, організацій та г

ромадян, то відповідальність сторін договору настає і тоді, коли у дого­ворі не визначена неустойка за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, перед­бачені договором.

При цьому розмір санкції може бути встановлений договором контрактації у відсотково­му відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі вартості продукції (ч. 4 ст. 231 ГК).

Встановлення строків здавання-приймання продукції є однією з істотних умов договору кон­трактації сільськогосподарської продукції. Порушення встановлених договором строків здаван­ня продукції виробником розглядається як невиконання умов договору, за яке настає юридична відповідальність. Кодекс передбачає різні види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Згідно з коментованою статтею договором повинна передбачатись штрафна санкція у вигляді неустойки та її розміри.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єк­том господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення по­в'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за ра­хунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. Всі ці обставини, які впливають на застосування штрафних санкцій, є характерними і для договорів контрактації сільськогосподарської продукції. Виходячи з цього у разі якщо з тих чи інших причин дого­вором контрактації неустойка за невиконання договірних зобов'язань не встановлена, хоч вона повинна бути встановленою, то згідно з частиною 2 статті 231 ГК за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, щодо якої допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому, згід­но з частиною 6 статті 232 цього Кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

2. Дещо інший підхід до відповідальності встановлено Кодексом за невиконання зо­бов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в поряд­ку, погоджених сторонами. У таких випадках контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила правопорушення, включаються: вартість втраченого чи пошкодженого майна у зв'язку з невиконанням строків здавання-приймання продукції; додаткові витрати, понесені стороною; недоодержання при­бутку (втрачена вигода); матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбаче­них законом. Особливо жорсткі господарські санкції застосовуються до заготівельника у ра­зі відмови від приймання швидкопсувної продукції. За ці порушення заготівельник зобо­в'язаний відшкодувати виробникові повну вартість такої продукції.

3. Виробник сільськогосподарської продукції зобов'язаний не тільки сплатити контрак­танту неустойку, а й відшкодувати йому збитки, завдані тим, що ним не було своєчасно під­готовлено продукцію до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта.

4. У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог цього Кодексу. Згідно зі стат­тею 217 ГК у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: від­шкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. До штрафних санк­цій, що можуть передбачатися у договорі контрактації, крім неустойки, відносяться штраф і пеня (ст. 230 ГК). Так, за порушення зобов'язання, передбаченого договором контрактації щодо якості (асортименту) продукції, може встановлюватись штраф у розмірі двадцяти від­сотків вартості неякісної (нестандартної) продукції.

Треба мати на увазі, що в окремих випадках суд може відповідно до статті 233 ГК змен­шити розмір штрафних санкцій. їх розмір може бути зменшений судом у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками заготівельника, або ж як­що порушенням зобов'язання не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин.

 

< Попередня   Наступна >