Стаття 235. Оперативно-господарські санкції
Розділ V (ст.216-257) - Глава 26 (ст.230-237) |
Стаття 235. Оперативно-господарські санкції
1. За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції-заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. 2. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. 3. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
1. Крім передбачених законом засобів забезпечення виконання зобов'язань, з метою створення впевненості сторін у належному і своєчасному їх виконанні, а також забезпечення можливості запобігання збиткам, спричиненим невиконанням зобов'язань, закон передбачає застосування договірних оперативно-господарських санкцій.
Названі санкції як засіб забезпечення виконання зобов'язань є додатковим заходом впливу на недобросовісну сторону за договором і застосовуються з метою спонукання контрагента до їх належного виконання.
Оперативно-господарські санкції є новим різновидом договірної відповідальності. Можливість їх застосування закріплена в Господарському кодексі України. Це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання.
Якщо штрафні санкції можуть застосовуватись сторонами лише за рішенням суду, то однією з особливостей оперативно-господарських санкцій є застосування їх сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь.
2. Головною умовою за
3. Як й інші види санкцій, передбачені ГК, оперативно-господарські застосовуються незалежно від наявності вини у діях суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 4 статті 219 ГК сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер останніх є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у разі порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту їх виникнення.
< Попередня Наступна >