Стаття 236. Види оперативно-господарських санкцій

Розділ V (ст.216-257) - Глава 26 (ст.230-237)
123

Стаття 236. Види оперативно-господарських санкцій

1. У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких ви­дів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достро­ково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому по­рядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунка боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій на­лежного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. 2. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

 

1. За загальним правилом не допускається одностороння відмова від виконання зобо­в'язань, крім випадків, передбачених законом. Водночас Господарський кодекс України встановлює випадки, коли сторони можуть застосовувати односторонню відмову від вико­нання зобов'язання як оперативно-господарську санкцію.

За своїми наслідка

ми оперативно-господарські санкції, передбачені у даній статті, поді­ляються на:

- односторонню відмову від виконання зобов'язання або відмову від прийняття зобо­в'язань, що фактично є розірванням договору;

- санкції, які зупиняють виконання зобов'язань до усунення недобросовісною стороною виявлених недоліків.

На відміну від попередніх санкцій, за якими подальше виконання господарського зобо­в'язання не передбачається, відстрочення є тимчасовою санкцією, яка передбачає виконання зобов'язання після усунення обставин, що були підставою для її застосування.

Ознакою оперативно-господарських санкцій, передбачених пунктом 1 частини І комен­тованої статті, є негайне застосування їх за фактом порушення.

Пункт 2 цієї частини закріплює можливість безакцентного списання коштів з рахунка боржника. Для реалізації цієї норми на практиці необхідно внести певні зміни до чинного за­конодавства, зокрема до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній ва­люті, затвердженої постановою Правління Національного банку України .№ 135 віл 29 берез­ня 2001 р. [150]

Пункт 3 частини 1 статті, що коментується, закріплює можливість внесення змін до дого­вору в односторонньому порядку. За загальним правилом для внесення змін до договору необхідне волевиявлення обох сторін. Проте, оскільки сторони передбачили у договорі мож­ливість застосування такого виду оперативно-господарських санкцій., як встановлення в од­носторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'я­зань, вважається, що таким чином вони дали свою згоду на її застосування.

Якщо сторони передбачили такий вид оперативно-господарських санкцій, як відмову від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушила зобов'язання, то при застосуванні вказаної санкції необхідно повідомити іншу сторону.

2. Обов'язки у господарських відносинах можуть бути порушені обома сторонами. Особ­ливістю норми частини 2 коментованої статті є те, що і кредитор, і боржник, у разі невико­нання другою стороною зобов'язання у визначені договором строки або виконання його неналежним чином, набуває право відмовитись від своїх обов'язків чи відстрочити їх вико­нання. При цьому сторона не несе відповідальності за свої дії.

Враховуючи, що перелік санкцій не є вичерпним, сторони можуть передбачити у договорі інші оперативно-господарські санкції.

 

 

< Попередня   Наступна >