132

---

Стаття 228. Регресні вимоги щодо відшкодування збитків

1. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявно­сті підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства від­повідно до вимог законодавства про працю.

 

1. Господарське законодавство в силу специфіки тих правовідносин, які воно регулює, до­пускає відповідальність одного учасника господарських відносин за дії (бездіяльність) іншо­го. Це зумовлено тим, що підставою господарсько-правової відповідальності учасників на­званих відносин є вчинене ними правопорушення. Тобто їх відповідальність, у тому числі у формі відшкодування збитків, настає незалежно від того, чи є їх вина у виникненні збитків у іншого суб'єкта господарювання. Тому при такій конструкції відповідальності, безпереч­но, має бути передбачено інститут регресних вимог. Інакше негативні економічні наслідки нестиме не той учасник господарських відносин, дії (бездіяльність) якого фактично призве­ли до виникнення збитків, а інший. Саме з метою максимальної охорони інтересів останньо­го дана стаття і передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, що були фактично спричинені третіми особами, має право у порядку регресу стягнути їх з цих осіб.

Право на регресну вимогу виникає у момент, коли учасник господарських відносин сам замість третьої особи відшкодував збитки потерпілому суб'єкту господарювання. Тобто регресне зобов'язання є похідним від іншого зобов'язання. Обсяг відповідальності третьої особи перед учасником господарських відносин, який відшкодував збитки, визначається їх сумою, якщо інші межі відшкодування не встановлені законом. Отже, принцип повного від­шкодуван

ня у регресних зобов'язаннях застосовується настільки, наскільки інший розмір відшкодування не встановлено спеціальним законом.

На відміну від усіх інших учасників господарських відносин, державні (комунальні) під­приємства наділяються не правом, а на них покладається уже обов'язок вжити у подібних випадках усіх необхідних заходів до стягнення збитків з третіх осіб у порядку регресу. Якщо ж фактично збитки спричинені не зовнішніми, а внутрішніми факторами (умовами), то ко­ментована стаття зобов'язує державні (комунальні) підприємства стягнути збитки з винних працівників свого підприємства з урахуванням вимог законодавства про працю.

 

< Попередня   Наступна >