Головна Науково-практичні коментарі Господарський кодекс Розділ V (ст.216-257) Глава 25 (ст.224-229) Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов'язань

Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов'язань

Розділ V (ст.216-257) - Глава 25 (ст.224-229)
162

Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов'язань

1. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. 2. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повин­ні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом. 3. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредито­ром повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіцій­ним курсом Національного банку України на день висунення вимог,

 

1. До грошових зобов'язань належать усі ті, за якими обов'язком боржника (учасника гос­подарських відносин) є сплата грошей. Воно може мати характер і зустрічного зобов'язання (обов'язок контрагента-иокупця оплатити поставлену йому продукцію), і самостійного зо­бов'язання (обов'язок позичальника повернути суму кредиту за кредитним договором).

Із змісту даної статті випливає, що боржник - учасник господарських відносин не звільняєть­ся від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин. Це пояснюється тим, що гроші завжди є в обігу, а їх відсутність у боржника не вважається форс-мажорною обставиною, яка виключає його відповідальність (ч. 2 ст. 218). За порушення грошових зобов'язань господарсько-правова відповідальність настає у двох формах: 1) відшкодування збитків; 2) сплата штрафних санкцій. При цьому в коментованій статгі не вка­зано, як мають співвідноситись між собою збитки і штрафні санкції. У ній міститься лише засте­реження, що штрафні санкції повинні бути сплачені відповідно до вимог, встановлених ци

м Ко­дексом та іншими законами. Такі вимоги передбачені статтею 232 ГК. Зокрема, у її частині і йдеться: «Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями». Такі санкції Кодек­сом встановлені. Згідно з частиною 6 статгі 231 штрафні санкції за порушення грошових зо­бов'язань встановлюються у розмірі облікової ставки Національного банку України. Таким чи­ном, збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням грошового зобов'язання, під­лягають відшкодуванню лише у частині, не покритій цими санкціями.

2. Для грошових зобов'язань характерне те, що у них прийнято розрізняти валюту боргу і валюту платежу. Валюта боргу - це грошова одиниця (валюта), в якій виражене грошове зобов'язання. Валюта платежу - та грошова одиниця (валюта), в якій має бути проведена оплата боргу. Частика 2 коментованої статгі встановлює загальне правило, згідно з яким об­числення розміру збитків повинно здійснюватись у валюті платежу, якщо інше не встановле­но законом.

3. У відповідності з цим Кодексом обчислення розміру збитків може бути здійснено як у валюті України, так і в іноземній валюті. Даний пункт стосується тих випадків, коли вимога про відшкодування збитків заявлена в іноземній валюті. Ним передбачено, що учасник гос­подарських відносин при пред'явленні такої претензії (позову) повинен додатково зазначити у них:

а) грошовий еквівалент суми збитків у гривнях:

б) грошовий еквівалент, обчислений за офіційним курсом Національного банку України,

в) суму збитків, визначену на. день висунення вимоїн.

Це зумовлено необхідністю гарантувати своєчасну реалізацію таких вимог, оскільки гривня — єдиний законний засіб платежу на території України, яка приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено валютним законодав­ством.

 

< Попередня