Стаття 203. Припинення господарського зобов'язання виконанням або зарахуванням
Розділ IV (ст.173-215) - Глава 22 (ст.193-208) |
Стаття 203. Припинення господарського зобов'язання виконанням або зарахуванням
1. Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. 2. У разі якщо зобов'язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов'язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов'язання), господарське зобов'язання припиняється виконанням. 3. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. 4. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання. 5. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
1. Виконання господарського зобов'язання є основним способом (умовою) його припинення, адже саме зобов'язання встановлюється з метою його виконання. Припиняє зобов'язання належне виконання (ч. 1 ст. 193 ГК), якщо воно прийнято управненою стороною.
2. Альтернативним визнається одне з двох або декількох зобов'язань, щодо яких зобов'язана сторона має право вибору. Належне виконання цією стороною будь-якого за її вибором з альтернативних зобов'язань припиняє господарське зобов'язання виконанням. Управ-нена сторона не може відмовитись від прийняття альтернативного зобов'язання за мотивом неправильного, на її думку, вибору зобов'язаної сторони. Так, організаційно-господарське зобов'язання, що випливає з рішення компетентного органу Антимонопольного комітету України про примусовий поділ суб'єкта господарювання — монопольного утворення, в
3. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Зустрічними вважаються дві або більше вимог, коли управненою стороною в одній (одних) з них є зобов'язана сторона у другій вимозі (других вимогах) і, навпаки. Тобто не виключаються випадки пред'явлення до зарахування не однієї вимоги, а усіх, які існують. Причому при нерівності зустрічних вимог після зарахування більша за розміром вимога продовжує існувати у частині, в якій вона перебільшує меншу вимогу (в частині, не покритій зарахуванням). Вимоги, що пред'являються до зарахування, повинні бути однорідними, тобто мати однорідний предмет, найчастіше гроші. І, як випливає із коментованої частини даної статті, зустрічною однорідною вимогою, що зараховується, може бути лише та, строк якої настав або строк котрої не зазначений чи визначений моментом витребування. Зарахування здійснюється за заявою будь-якої однієї сторони зобов'язання, але друга сторона у разі незгоди із зарахуванням може його оскаржити у судовому порядку.
У банківській практиці здійснення зарахування взаємної заборгованості у розрахунках між суб'єктами господарювання регламентується розділом IX Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [150].
4. Зарахування страхового зобов'язання як підстава припинення господарського зобов'язання можливе відповідно до умов наявної гарантії страхової організації (ст. 200 ГК) або договору страхування (ст. 354 ГК), предметом гарантії чи страхування яких виступає виконання даного господарського зобов'язання. Винятки з цього можуть бути обумовлені законом або змістом основного чи страхового зобов'язання.
5. Стаття 602 Цивільного кодексу не допускає зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності. На відміну від цього, щодо господарських зобов'язань частина 5 коментованої статті передбачає можливість зарахування вимоги, строк позовної давності якої минув, у разі відсутності заяви другої сторони про застосування такого строку. Не допускається зарахування зустрічних і страхових вимог також і в інших випадках, передбачених законом.
< Попередня Наступна >