Головна Науково-практичні коментарі Господарський кодекс Розділ III (ст.133-172) Глава 15 (ст.148-153) Стаття 152. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів

Стаття 152. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів

Розділ III (ст.133-172) - Глава 15 (ст.148-153)
180

Стаття 152. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ре­сурсів

1. Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, має право: експлуатувати корисні властивості наданих йому природних ресурсів; використовувати для господарських потреб в установленому законодавством по­рядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що знахо­дяться на наданій йому земельній ділянці; одержувати доходи від результатів господарської діяльності, пов'язаної з викорис­танням природних ресурсів; одержувати пільгові короткострокові та довгострокові кредити для реалізації захо­дів щодо ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а та­кож користуватися податковими пільгами при здійсненні зазначених заходів; вимагати компенсації шкоди, завданої належним йому природним ресурсам іншими суб'єктами, а також усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності, пов'яза­ної з використанням природних ресурсів.

 

Перелік прав суб'єктів господарювання у галузі використання природних ресурсів, наве­дений у коментованій статті, не є вичерпним. Права суб'єктів господарювання щодо вико­ристання природних ресурсів різноманітні, але взаємопов'язані. Вони носять як майновий так і немайновий характер.

Право експлуатації корисних властивостей наданих суб'єктам господарювання природ­них ресурсів полягає у здійсненні самостійного безпосереднього господарювання щодо при­родного ресурсу шляхом використання необхідних у господарській діяльності суб'єкта яко­стей та характеристик природного ресурсу відповідно до мети та цільового призначення природокористування.

Як зазначалось у коментарі до статті 150, право використовувати для господарських по­треб в установленому законодавством порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси

, що знаходяться на наданій суб'єкту господарювання земельній ді­лянці, є формою акцесорного природокористування. Відповідно до пункту «г» статті 90 ЗК власники земельних ділянок мають право використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісо­ві насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі. В Україні принцип акцесії застосовується лише до так званих загальнопоширених корисних копалин. Перелік ко­рисних копалин, які відносяться до загальнопоширених, сформовано у постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. «Про затвердження переліків корисних копалин за­гальнодержавного та місцевого значення» [171]. Корисні копалини місцевого значення влас­не і є загальнопоширеними, що випливає з пункту «з» частини 1 статті 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Право на одержання доходів від результатів господарської діяльності, пов'язаноїз вико­ристанням природних ресурсів, є формою реалізації правомочності користування у змісті права власності на природні ресурси та права природокористування. За загальними госпо­дарсько-правовими нормами одержання плодів і доходів суб'єктом господарювання є одним із способів набуття права на річ, яка приносить плоди та приплоди, доходи, якщо інше не пе­редбачено договором власника з іншою особою. Право суб'єкта господарювання на вико­ристання природних ресурсів з метою одержання від його корисних властивостей позитив­ного ефекту у вигляді доходу одночасно є одним із способів набуття права власності на результати експлуатації природного ресурсу.

Право одержувати пільгові короткострокові та довгострокові кредити для реалізації захо­дів щодо ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а також: ко­ристуватися податковими пільгами при здійсненні зазначених заходів слід розглядати у контек­сті економіко-правового стимулювання здійснення екологічно спрямованої діяльності, зміст якого полягає у встановленні чинним законодавством пільг, переваг, преференцій, компенсацій та інших форм економічного заохочення, спрямованих на ініціативне здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо ефективного використання природних ресурсів, охорони навко­лишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Власник природного ресурсу чи природокористувач має право вимагати компенсації шкоди, завданої належним йому природним ресурсам іншими суб'єктами, а також: усу­нення перешкод у здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з використанням природ­них ресурсів. Відновлення порушених прав здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану природного ресурсу та приведення його у стан, придатний для подальшої експлуатації, який існував до порушення права; в) запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; г) визнання угоди недійсною; д) визнання недійсними розпорядчих актів чи актів ненормативного характеру; є) відшкодування запо­діяних збитків; є) застосування інших, передбачених законом, способів.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук