148

---

Стаття 145. Майновий стан та облік майна суб'єкта господарювання

1. Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. 2. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відпо­відно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. 3. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (ко­мунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (ко­мунального) підприємства відповідно до закону. 4. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (ко­мунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплек­су підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду. 5. Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання. 6. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтер­ського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

 

1. Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майно­вих прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господар­ської діяльності відповідно до вимог закону. Майновий (фінансовий) стан суб'єкта господарювання - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів суб'єкта господарювання, його реальні і потенційні фінансові можливості.

style="text-align: justify;">Згідно з частиною 8 статті 19 ГК усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [64]. Згідно зі статтею 1 цього Закону бухгалтерський облік -це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та пе­редачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

2. Власник (власники) має право приймати рішення щодо зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання у спосіб, передбачений Господарським кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами. Проте таке рішення власник (власники) не може прийняти, якщо зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання забороняється за­коном. Наприклад, частина 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного май­на» [416] містить перелік об'єктів, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації; Декретом Кабінету Міністрів України «Про перелік майнових комплексів дер­жавних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, при­ватизація або передача в оренду яких не допускається» [378] визначено перелік об'єктів, що не можуть бути передані в оренду тощо.

3. Одним із способів зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання, засновано­го на державній (комунальній) власності, частина 3 коментованої статті називає приватиза­цію майна державного (комунального) підприємства (див. коментар до ст. 146 ГК).

4. Здача цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду - ще один спосіб зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, про який йдеться у частині 4 статті 145 ГК. Правове регулювання орендних відносин здійснюється, зокрема, нормами Цивільного (глава 58) та Господарського (§ 5 глави ЗО) кодексів, а також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» [347].

5. Частина 5 коментованої статті встановлює, що законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання. Так, державне ко­мерційне підприємство має право за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів. Ці дії держане комерційне підприємство може здійснювати, як правило, на конкурентних заса­дах (ч. 2 ст. 75 ГК).

Правовий режим майна суб'єкта господарювання змінюється у разі внесення учасником об'єднання підприємств на умовах і в порядку, передбачених його (об'єднання) установчи­ми документами, майнових внесків (вступних, членських, цільових тощо), як це встановлено частиною 1 статті 123 ГК.

6. Обов'язок суб'єктів господарювання складати на основі даних бухгалтерського обліку фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітно­сті, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та своїх установчих докумен­тів, крім частини 6 коментованої статті, встановлений також частиною 8 статті 19 ГК, відпо­відно до якої всі суб'єкти господарювання зобов'язані надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність щодо своєї господарської діяльності.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні госпо­дарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких нале­жать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та ко­мунальній власності.

Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Баланс складається відповідно до Положення (стан­дарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. [227].

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяль­ності підприємства. Він складається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [227].

Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Цей звіт складається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [227].

Звіт про власний капітал — це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу під­приємства протягом звітного періоду. Вимоги щодо його складання визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» [227].

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує де­талізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господар­ської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення затвер­джуються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статис­тики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення затверджуються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення за­тверджуються Державним казначейством України.

Частина 6 коментованої статті ГК і стаття 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлюють обов'язок суб'єктів господарювання прово­дити інвентаризацію належного їм майна. Така інвентаризація проводиться для забезпечен­ня достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних ак­тивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, за­твердженої наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994 р. № 69 [298], проведення інвента­ризації є обов'язковим:

при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в ін­ших випадках, передбачених законодавством;

перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зо­бов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року (інвентариза­ція будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів - один раз на п'ять років.);

при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлен­ня таких фактів);

за приписом судово-слідчих органів;

у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі) (Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах од­ного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства.);

у разі ліквідації підприємства.

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати фінансову звітність відповідно до закону та їх установчих документів.

Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності встановлено статтею 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (за­сновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено згаданим Зако­ном. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відпо­відно до законодавства. Терміни подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабіне­ту Міністрів України від 28 лютого 2000 р. [242], фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, влас­никам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодав­ством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Держав­ного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - від­повідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управ­лінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

Комерційні банки подають фінансову звітність також Національному банку.

Терміни подання підприємствами фінансової звітності визначає міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, або органи міс­цевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної влас­ності.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприєм­ствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у державній власності, Мінекономіки і Мін­фіну щокварталу, не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу, та щороку, не пі­зніше 15 квітня наступного за звітним року. Про диференційовані строки подання цієї фінан­сової звітності повідомляє Мінфін.

Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та зведену фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами.

Об'єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або централь­ного органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають, крім власної, зведену фінансову звітність відповідно Мінфіну та Мінекономіки або відповід­ному центральному органу виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств комуналь­ної власності, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у комунальній власності, відповідним місцевим органам виконавчої влади що­кварталу, не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу, та щороку, не пізніше 10 бе­резня наступного за звітним року. Про диференційовані строки подання цієї звітності по­відомляють місцеві органи виконавчої влади.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у ви­значені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, пе­редбачених законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товари­ства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пі­зніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у ви­падках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів.

 

< Попередня   Наступна >