146

---

Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств

1. Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) під­приємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими ком­плексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного бу­дівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів госпо­дарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону. 2. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом. 3. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом: купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців; викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом; викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передба­чених законом. 4. Кожний громадянин України має право на придбання державного майна в процесі приватизації в порядку, встановленому законом. 5. Загальні умови та порядок здійснення приватизації державних (комунальних) під­приємств або їх майна визначаються законом. 6. В окремих галузях народного господарства законом можуть бути визначені особ­ливості приватизації майна державних підприємств. 7. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівни­ків підприємства, що приватизується, гарантуються законом.

 

1. Частина 1 коментованої статті містить перелік об'єктів (майна), що можуть бути відчу­жені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами.

="text-align: justify;">Приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній влас­ності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридич­них осіб, які можуть бути покупцями відповідно до закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та вилучення коштів на структурну перебудову еко­номіки України. Таке визначення містить стаття 1 Закону України «Про приватизацію дер­жавного майна» (в редакції Закону України від 19 лютого 1997 р.) [416].

Об'єктами приватизації можуть бути: а) майно єдиного цілісного майнового комплексу дер­жавного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства; б) об'єкти незавершеного бу­дівництва; в) акції (частки, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання (у коментованій статті помилково вжито термін «частини» замість «частки»).

Приватизація зазначених об'єктів здійснюється, зокрема, відповідно до законів, серед яких, крім Закону України «Про приватизацію державного майна», слід назвати Закон Укра­їни «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції Закону від 15 травня 1996 р.) [417], що діє не як самостійний, а як допоміжний щодо Закону «Про приватизацію державного майна», і встановлює правовий механізм приватизації ці­лісних майнових комплексів невеликих державних підприємств.

2. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на ви­конання державної програми приватизації.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розроб­ляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України за­коном України в установленому порядку та діє до затвердження чергової Державної програ­ми приватизації.

Державна програма приватизації вноситься на розгляд Верховної Ради України одночас­но з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.

Пропозиції про внесення змін до Державної програми приватизації щодо кількості об'єк­тів, які підлягають приватизації, та уточнення завдань щодо надходження коштів до Держав­ного бюджету України подаються до Верховної Ради України одночасно з проектом держав­ного бюджету на наступний бюджетний рік.

У Державній програмі приватизації визначаються:

завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державного майна, що належить Автономній Республіці Крим;

відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів;

завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення проведення привати­зації;

заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів;

особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та ін­ших покупців;

розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування;

прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації (ст. 4 Закону України «Про прива­тизацію державного майна»).

3. Відповідно до частини 3 статті 146 ГК приватизація державних (комунальних) підпри­ємств чи їх майна здійснюється такими способами:

а) купівля-продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців. Цей спосіб приватизації здійснюється у порядку, вста­новленому Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватиза­цію)», згідно з яким продаж об'єктів на аукціоні - це спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну, а продаж об'єк­тів за конкурсом — спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запро­понував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (некомерційний конкурс), або за рівних фіксованих умов — найвищу ціну (комерційний конкурс);

б) викуп цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, здано­го в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом. Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних під­розділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями. При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний держав­ний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями. До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок привати­зації), та майно, що є власністю орендаря. На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними орга­нами приватизації згідно з законодавством про приватизацію;

в) викуп майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом.

4. Згідно з частиною 4 коментованої статті кожний громадянин України має право при­дбати державне майно в процесі приватизації в порядку, встановленому законом.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути, зокрема, громадяни України, які для спільної участі в приватизації створюють господарські товариства, в тому числі з членів тру­дового колективу, в порядку, встановленому законодавством України. Господарське товари­ство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брали участь понад 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

У зв'язку з завершенням сертифікатної приватизації (за приватизаційні майнові серти­фікати і компенсаційні сертифікати) громадяни України можуть брати участь у приватизації або одноосібно, або як учасники господарського товариства членів трудового колективу під­приємства, що приватизується, або як учасники (члени) іншого господарського товариства (кооперативу).

Громадяни - покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру ін­вестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи.

Законом України «Про приватизацію державного майна» (ст. 25) встановлено пільги пра­цівникам підприємства, що приватизується.

Закон забороняє бути покупцями працівникам державних органів приватизації.

5. У частині 5 коментованої статті встановлено, що загальні умови та порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх майна визначаються законом.

Як зазначено у статтях 3, 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», його положення поширюються на відчуження майна, що є у комунальній власності. Рішенням від 1 липня 1998 р. Конституційний Суд України визнав, що за умови відсутності окремого зако­нодавчого акта про приватизацію об'єктів комунальної власності включення цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна, не є підставою для визнання його від­повідних положень неконституційними, оскільки право суб'єктів комунальної власності не порушено.

6. Частина 6 коментованої статті встановлює, що в окремих галузях народного господар­ства законом можуть бути визначені особливості приватизації майна державних підпри­ємств. Ці особливості знаходять своє закріплення у відповідних нормативно-правових актах, наприклад у законах України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» [359], «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управ­ління Міністерства оборони України» [361], «Про особливості приватизації об'єктів неза­вершеного будівництва» [360].

На відміну від названих загальних способів приватизації, підприємства агропромислово­го комплексу можуть приватизуватися тільки шляхом перетворення їх або у колективні сіль­ськогосподарські підприємства, або у відкриті акціонерні товариства в порядку, передбаче­ному постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підпри­ємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства» [240]. Тобто підпри­ємства агропромислового комплексу, як правило, не можуть бути продані на аукціоні або за конкурсом, а також приватизовані шляхом викупу зданого в оренду майна чи продажу дер­жавної частки (акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фондовій біржі або іншим способом, який передбачає конкуренцію покупців.

Відповідно до статті 2, частини 3 статті 8, статей 9, 11, 13, 14 і 15 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна пере­лічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом перетворення їх виключно у від­криті акціонерні товариства. Виняток з цього правила становлять названі у статті 2 Зако­ну підприємства та підприємства зі змішаною формою власності, сума вартості майна яких недостатня для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства. Такі підприємства можуть приватизуватися шляхом викупу майна їх працівниками і прирівняни­ми до них особами (ч. З ст. З Закону «Про особливості приватизації майна в агропромислово­му комплексі»).

Приватизація підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговуван­ня населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: про­дажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Приватизація зазначених об'єктів здійснюється у порядку, передбаченому Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Державною програмою приватизації.

Відповідно до статті 6 Закону «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного бу­дівництва» приватизація об'єктів незавершеного будівництва здійснюється органами прива­тизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом:

продажу на аукціоні, за конкурсом;

продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського това­риства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, вста­новленому установчими документами товариства та законодавством України, після завер­шення будівництва відповідного об'єкта;

продажу під розбирання.

У разі приватизації недобудованих спеціалізованих господарських об'єктів, зокрема елек­тростанцій, великих промислових підприємств, спосіб приватизації відповідно до законо­давства про приватизацію може визначати орган приватизації за погодженням з органом, який здійснює управління відповідним об'єктом незавершеного будівництва, або підприєм­ством, установою, організацією, на балансі яких перебуває зазначений об'єкт.

Загалом порядок застосування певних способів приватизації, крім зазначених актів, ре­гулюється Положенням про застосування способів приватизації майна державних підпри­ємств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютого 1993 р. [182]; Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від ЗО липня 1998 р. [189]; Положенням про план приватизації несільськогосподарських підприємств і ор­ганізацій агропромислового комплексу, Положенням про порядок приватизації несільсько­господарських підприємств і організацій агропромислового комплексу та Положенням про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підпри­ємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 17 серпня 2000 р. № [226], а також Державною програмою приватизації на конкретні роки.

7. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівників підприємства, що приватизується, гарантуються законом. Стаття 26 Закону «Про приватиза­цію державного майна» встановлює соціальні гарантії працівникам підприємства, що прива­тизується, та приватизованого підприємства. Так, з дня прийняття рішення про приватиза­цію розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з іні­ціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або в разі вчинення пра­цівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення на підставі пунк­тів 3,4,7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України. Не допускається звіль­нення працівників приватизованого підприємства з ініціативи нового власника чи уповно­важеного ним органу протягом 6 місяців від дня переходу до нього права власності.

Укладення колективного договору між новим власником або уповноваженим ним орга­ном і трудовим колективом, а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюю­ться відповідно до законодавства.

 

< Попередня   Наступна >