90

---

Стаття 76. Казенне підприємство

1. Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких: законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підпри­ємствам; основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної про­дукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняю­ться, як правило, не може бути рентабельним; приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом. 2. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основ­ної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводять­ся відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого на­лежить створення даного підприємства. 3. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управ­ління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. 4. Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням. 5. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує ста­тут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним під­приємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на ви­робництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл. 6. Найменування казенного підприємства повинно містити слова «казенне підпри­ємство».

 

1. Із числа державних підприємств цей Кодекс виділяє ще одну групу - казенні підприєм­ства. Законодавець обмежив ств

орення казенних підприємств окремими сферами діяльності, до яких відносяться випадки, коли:

-законом встановлено монополію держави на виробництво продукції або надання послуг тільки підприємствами, що відносяться до державної власності;

- понад п'ятдесят відсотків продукції, що виробляється підприємством, або послуг, що ним надаються, споживає держава в особі її органів або суб'єктів господарювання;

- підприємство є суб'єктом природних монополій;

- продукція, що виробляється підприємством, або послуги, що ним надаються, є суспіль­но необхідними, але не можуть бути рентабельними (якщо вони становлять понад 50 відсот­ків виробничої програми підприємства);

- приватизація майна (цілісних майнових комплексів) заборонена законодавством.

В Україні певні види господарської діяльності дозволено здійснювати тільки підприєм­ствам державної форми власності. Ці види діяльності не можуть бути передані іншим суб'єк­там, і конкуренція в цих сферах неможлива. До таких видів господарської діяльності від­носяться виготовлення грошових знаків, цінних паперів, державних нагород, здійснення спеціального (урядового) зв'язку, виробництво армійського озброєння, експлуатація ядер­них об'єктів тощо.

Виходячи з характеру здійснення державними органами та іншими суб'єктами певних функцій держава створює передумови їх існування, замовляючи державним підприємствам продукцію або послуги, які переважно споживають (отримують) зазначені суб'єкти. Такі під­приємства також підпадають під статус казенних. Прикладами таких підприємств є суб'єкти підприємницької діяльності державної форми власності, що здійснюють обслуговування ор­ганів держави (Державне підприємство «Укрспецюст», Державне підприємство «Інформа­ційний центр» Міністерства юстиції України, підприємства з ремонту військового обладнан­ня (заводи з ремонту бронетанкового озброєння, гелікоптерів, іншої техніки), підприємства, що виробляють комплектуючі деталі подвійного призначення (заводи з випуску оптичних виробів, радіопродукції) та інші).

Третя категорія казенних підприємств представлена підприємствами, діяльність яких ре­гламентується Законом України «Про природні монополії» [419]. Природною монополією є стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів ви­робництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не мо­жуть бути замінені іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послу­ги). Законодавство про природні монополії складається з Повітряного кодексу України, Ко­дексу торговельного мореплавства України, законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції» [282], «Про Антимонопольний комітет України» [58], «Про транспорт» [472], «Про телекомунікації» [464], «Про трубопровідний транспорт» [474], «Про залізничний транспорт» [142], «Про захист від недобросовісної конкуренції» [281], «Про електроенергетику» [129], інших законів України, що встановлюють особливості здійс­нення підприємницької діяльності у сферах природних монополій. Суб'єкти природних монополій діють у таких сферах:

- транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

- транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

- транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

- передача та розподіл електричної енергії;

- користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального корис­тування;

- управління повітряним рухом;

- зв'язок загального користування;

- централізоване водопостачання та водовідведення;

- центральне постачання теплової енергії;

- спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним ко­мітетом України відповідно до його повноважень.

Четверту групу казенних підприємств становлять підприємства, діяльність яких суспіль­но необхідна, але не є рентабельною.

П'ята група складається з державних підприємств, приватизація яких заборонена законо­давством. Це підприємства, які хоч і можуть бути приватизовані, але на сьогодні вони по­трібні державі для виконання певних функцій.

2. Частина друга статті, що коментується, регламентує порядок створення казенного під­приємства, а також його реорганізації та ліквідації.

Створення казенних підприємств здійснюється шляхом видання постанови Кабінету Мі­ністрів України. Діючі казенні підприємства створені на базі існуючих державних підпри­ємств у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України «Про перетворення дер­жавних підприємств у казенні» від ЗО червня 1998 р. [380] та постановами Кабінету Міні­стрів України з однаковими назвами — «Про внесення зміни до переліку державних підпри­ємств, які перетворюються у казенні» від 29 січня 1999 р. № 105, від 10 травня 1999 р. № 791, від 13 грудня 1999 р. № 2295, від 15 жовтня 2001 р. № 1344.

3. Правовий режим майна державних підприємств - право оперативного управління (див. детальніше коментар до ст. 137 цього Кодексу). У кожному окремому випадку створення ка­зенного підприємства в його статуті зазначаються повноваження щодо використання закріп­леного за ним майна.

4. Казенному підприємству притаманні всі ознаки юридичної особи.

5. Статут казенного підприємства затверджується, а його керівник призначається тим ор­ганом, до сфери управління якого входить конкретне підприємство. Цей же орган надає до­звіл на здійснення певних видів діяльності, визначає ті види продукції (робіт, послуг), для виготовлення (виконання) і реалізації якої створено таке казенне підприємство.

6. У фірмовому найменуванні казенного підприємства має зазначатися, що воно відносить­ся до категорії казенних. Відповідно, слова «казенне підприємство» повинні міститися в його фірмовій символіці: на вивісці, круглій печатці, кутовому штампі, фірмовому бланку.

 

< Попередня   Наступна >