161

---

Стаття 77. Особливості господарської діяльності казенних підприємств

1. Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробни­чих завдань органу, до сфери управління якого воно входить. 2. Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, по­слуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. 3. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює кон­троль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використо­вується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень. 4. Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджа­тися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить. 5. Джерелами формування майна казенного підприємства є: державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; кредити банків; частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяль­ності, передбачена статутом; інші джерела, не заборонені законом. 6. Казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під га­рантію органу, до сфери управління якого входить підприємство. 7. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що пе­ребувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства. 8. Порядок розподілу та використання прибутку казенного підприємства визначаєть­ся його статутом відпов

ідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. 9. Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств ви­значаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчи­ми актами.

 

1. Напрям господарської діяльності казенного підприємства визначає орган державного управління. Підприємство не вільне при виборі сфери своєї діяльності. Адже держава ство­рює казенне підприємство спеціально для виробництва визначеної продукції або надання певних послуг. Виробнича програма казенного підприємства складається відповідно до зав­дань органу, до сфери управління якого воно входить. Завдання доводяться у формі плано­вих актів, які підприємство зобов'язано виконати.

2. Керівник казенного підприємства організує у відповідності з доведеним завданням ви­робництво продукції або надання послуг. При цьому забезпечення матеріально-технічними ресурсами може здійснюватись централізовано або децентралізовано. Ціни на продукцію ка­зенного підприємства може встановлювати як Кабінет Міністрів України, так і підприємство самостійно. Ціна повинна враховувати витрати на виробництво одиниці продукції (на на­дання послуг). У разі якщо Кабінет Міністрів України встановлює ціну нижчу за собівар­тість, він компенсує різницю між ціною та собівартістю.

3. Майно казенного підприємства має специфічний правовий режим. Як уже зазначалося, це майно може використовуватись для виробництва продукції, яка відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України вилучена з цивільного обігу або обмежена в обігу. Частина май­на казенного підприємства не може бути відчужена іншим, крім казенних підприємств, су­б'єктам господарювання, воно може бути лише списано та утилізовано. Інше майно може використовуватись як державними суб'єктами господарювання, так і суб'єктами, що не на­лежать до державної власності.

4. Операції по розпорядженню основними фондами, закріпленими за казенними підприєм­ствами, може здійснювати як державний орган, що управляє казенним підприємством (мініс­терство, відомство України), так і саме підприємство з дозволу цього органу. Цей же орган аналізує ефективність використання державного майна, закріпленого за казенним підприєм­ством, і має право вилучити майно, яке не використовується або використовується не за при­значенням, передати його іншим суб'єктам, що належать до сфери управління цього органу.

5. Частина 5 коментованої статті перелічує джерела формування майна казенного підпри­ємства, з яких особливо виділяються цільові кошти, що надаються з Державного бюджету України. Наявність цього джерела підкреслює важливість для держави казенних підпри­ємств.

6. Однією з особливостей, що відрізняє казенне підприємство від інших суб'єктів гос­подарської діяльності, є те, що воно отримує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить. Така гарантія, проте, може бути дана не під будь-яку господарську операцію, а лише під ту, що виконується на замовлення державного органу. Обумовлюється це тим, що деякі казенні підприємства, як зазначалось ви­ще, можуть виконувати, крім державних замовлень та завдань, і звичайні господарські дого­вори, тобто діяти як підприємці. І звичайно, видавати гарантії під таку діяльність держава не може. Державний орган може видати гарантію лише у разі, якщо для цього у нього є право і кошти, заплановані у державному бюджеті на ці цілі.

7. Визнанням важливості для держави казенних підприємств є норма, закріплена у части­ні 7 цієї статті, яка встановлює субсидіарну відповідальність органу, уповноваженого управ­ляти таким підприємством. Зазначені вище особливості гарантій державного органу у випад­ку із субсидіарною відповідальністю також актуальні. Казенне підприємство є різновидом державного підприємства, і на нього у повному обсязі поширюються описані у коментарі до статті 75 цього Кодексу правила розподілу прибутку з урахуванням особливостей, передбаче­них у статуті.

8. Розподіл і використання прибутку підприємства є однією з найважливіших функцій, яка впливає на формування фондів підприємства, матеріальне стимулювання його робітни­ків. Разом з іншими положеннями цей порядок повинен відображатися у статуті підпри­ємства. Останній має довгостроковий характер і повинен забезпечувати оптимальне співвід­ношення інтересів держави і трудового колективу. Органи, уповноважені на управління ка­зенними підприємствами, при закріпленні у статуті підприємства питань розподілу і вико­ристання прибутку повинні керуватися нормативними актами Кабінету Міністрів України відносно цього.

9. Окрім перелічених у коментованій статті особливостей господарської діяльності казен­них підприємств, існують норми цього Кодексу, інших законодавчих актів, обов'язкові для виконання як органами управління, так і підприємствами.

 

< Попередня   Наступна >