143

---

Стаття 20. Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів

1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. 2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і за­конних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та орга­нів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єк­тів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. 3. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

 

1. В Україні право на не заборонену законом підприємницьку діяльність (а підприємниць­ка діяльність є різновидом діяльності господарської) є конституційним правом людини і гро­мадянина (ст. 42 Конституції України).

Показово, що та сама стаття 42 Конституції визначає і обов'язок держави захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяти діяльності громадських організацій споживачів. Пов'язано це з тим, що ре­алізація прав суб'єктів господарювання та споживачів по своїй суті є єдиним процесом, де права одних суб'

єктів кореспондуються з обов'язками інших.

Гострі проблеми виникають у стосунках суб'єктів підприємницької діяльності і держав­них контролюючих органів, тому існує спеціальна проблема захисту перших від останніх. Суб'єкт господарювання має будувати свої стосунки з державними органами (перш за все контролюючими) виключно на засадах законності. Суб'єкт господарювання повинен точно виконувати покладені на нього обов'язки і водночас виконувати тільки законні вимоги дер­жавних органів, ігноруючи явно протиправні.

Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів - це введення в дію системи пра­вових та організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації прав цих суб'єктів та недопущення їх порушень.

Сукупність взаємопов'язаних правових засобів, способів і форм, за допомогою яких пове­дінка суб'єктів господарювання, їх контрагентів (у тому числі споживачів) та державних ор­ганів у ході їх правовідносин приводиться у відповідність до вимог і дозволів, що містяться у нормах права, і тим самим забезпечується захист законних прав суб'єктів, складає механізм захисту.

Захисту прав споживачів присвячена також стаття 39 ГК (див. коментар до цієї статті), а також Закон України «Про захист прав споживачів» [286].

Слід ще раз зазначити, що метою захисних заходів є не надання надмірних переваг пев­ним учасникам господарських відносин, а встановлення балансу інтересів держави, суб'єк­тів господарювання та споживачів.

2. Коментована стаття визначає шляхи захисту прав суб'єктів господарювання і споживачів.

Важливим шляхом захисту є визнання наявності або відсутності прав, оскільки таке ви­знання є необхідною передумовою для визначення правомірності поведінки порушника пра­ва. Так, наприклад, держава визнає право підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Це визнання обумовлює мож­ливість захисту зазначеного права від будь-яких порушень.

Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, у судовому порядку повністю або частково визнаються недійсними. З під­став, передбачених законом, суд може визнати недійсними і господарські угоди.

Поновлення порушених прав може відбуватися шляхом відновлення становища, яке існу­вало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, є тим шляхом захисту, до якого слід звертатися перш за все. Чим раніше будуть припинені неза­конні дії порушників, тим меншою буде завдана порушеннями шкода. Слід зазначити, що та­ке припинення може здійснюватися і до вирішення господарським судом спору по суті, в рамках забезпечення позову.

Ефективним шляхом захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є присудження до виконання обов'язку в натурі. Іноді поновити права іншим чином просто неможливо. (Напри­клад у випадку порушення зобов'язань щодо поставки унікального несерійного обладнання.)

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установ­лені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відшкодування збитків доклад­но врегульовано главою 25 цього Кодексу (див. коментар до статей цієї глави).

Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним пра­вил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господар­ського зобов'язання.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть також застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Застосування штрафних та оперативно-господарських санкцій докладно врегульовано главою 26 Кодексу (див. коментар до статей цієї глави).

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органа­ми державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового чи майнового характеру, спрямовані на при­пинення правопорушення, допущеного суб'єктом господарювання, та ліквідацію його на­слідків. Застосування адміністративно-господарських санкцій докладно врегульовано гла­вою 27 Кодексу (див. коментар до статей цієї глави).

Для захисту прав суб'єктів господарювання можуть слугувати й установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Захист прав суб'єктів господарювання може здійснюватись також іншими способами, пе­редбаченими законом.

3. Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (ч. 4 ст. 13). Існує також чимало інших законодавчих актів, які спря­мовані на виконання цього важливого конституційного положення. Однак це ніяк не означає, що суб'єктам господарювання і споживачам у разі порушення їх прав можна поводитися цілком па­сивно, лише очікуючи поновлення своїх прав з боку держави. Суб'єкти господарювання і спо­живачі мають право і повинні активно боротися з порушеннями закону та захищати свої права, використовуючи всі можливості, надані їм відповідним законодавством.

Слід зазначити, що захист прав суб'єктів господарювання є одним з головних напрямів правової роботи. Використання можливостей правової роботи передбачає активізацію дій са­мих суб'єктів підприємницької діяльності з підвищення рівня реалізації чинного законодав­ства, спрямованого на захист їх прав і законних інтересів. Здійснення захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів має відбуватися в рамках відповідних процесуальних норм.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодек­сом, іншими законами. Так, розділ V Кодексу регулює порядок притягнення до відповідаль­ності порушників законодавства у сфері господарювання. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а та­кож у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, розгля­даються господарськими судами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України [6]. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні перевірок фінан­сово-господарської діяльності державними контролюючими органами здійснюється в по­рядку, встановленому Указом Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприєм­ницької діяльності» [117]. Суб'єкти господарювання використовують правові норми (у тому числі процесуальні) для захисту своїх прав і законних інтересів в рамках здійснення правової роботи.

 

< Попередня   Наступна >