44

---

Глава 2

Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу

§ 1. Суспільство як соціальна система

На повсякденному рівні під суспільством розуміють су­купність людей, які об’єднані конкретними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності.

У соціології поняття «суспільство» має ширше, універ­сальне значення. Воно має сенс лише тоді, коли так чи інак­ше протиставляється простій сукупності окремих людей. Суспільство — це сукупність історично обумовлених зв’яз­ків і взаємодій, що склалися між людьми у процесі їх жит­тєдіяльності.

Поняття «суспільство» відрізняється від понять «країна» і «держава»: «країна» — це населена територія, що має пев­ні кордони і наділена суверенітетом, а «держава» — це полі­тична організація країни, що покликана керувати взаємо­відносинами між людьми і включає певну форму правління (монархія, республіка), форму державного устрою (унітар­на, федеративна), вид політичного режиму (авторитарний, демократичний).

Суспільство — соціальна організація людей, основою якої є соціальна структура. Суспільство як соціальна організація характеризує не тільки країни, а й нації, народності та племе­на. Був час, коли чітких державних кордонів, що відмежову­ють одну країну від іншої, не існувало. Та й країн у звичайно­му для нас розумінні не було, цілі народи і племена досить вільно пересувалися в просторі, присвоюючи нові території. Коли процес переселення народів закінчився, почали форму­ватися держави, з’явилися кордони. Народи, що вважали се­бе обділеними, почали боротьбу за перерозподіл кордонів. Таким чином, історично країни виникли як результат терито­ріального розподілу світу.

Суспільство ж існувало і в ту далеку епоху, коли не було країн і держав. Отже,

поняття «суспільство» можна віднести до будь-якого періоду в історії людства.

Суспільство наділено своїми специфічними ознаками. Першою ознакою суспільства звичайно називають терито­рію, на якій відбувається консолідація соціальних зв’язків. Те­риторія — основа соціального простору, в якому складають­ся, розвиваються відносини і взаємодії між індивідами.

Другою відмінною рисою суспільства є його здатність під­тримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків.

На ранніх етапах історії людства стійкість суспільства до­сягалася перш за все шляхом міжособової взаємодії. Людей пов’язували узи родини і суспільства, що будувалися на емо­ційній основі, на звичці та під загрозою залишитися без до­помоги і підтримки.

Однак зі зростанням населення головним стабілізуючим фактором суспільства стають соціальні структури як стійкі соціальні утворення, зв’язки, відносини: соціальні інститути, соціальні спільноти і т. ін., що виконують життєво важливі для суспільства завдання.

Третьою ознакою суспільства є його автономність і висо­кий рівень саморегуляції, що забезпечує підтримку і постій­не відтворення складної системи соціальних відносин. Су­спільство постійно відтворює соціальну якість своїх структур і відповідно соціальні якості індивідів і груп індивідів, що включені в їх функціонування. Здатність до відтворення соці­альних взаємодій характерна і для кожного інституту органі­зації та спільноти.

Суспільство наділено внутрішніми механізмами включен­ня до системи взаємозв’язків соціальних новоутворень, яка склалася і виступає його четвертою ознакою. Воно підкоряє своїй логіці інститути, організації, спільноти, що виникають, змушує їх діяти відповідно до усталених соціальних норм і правил. Таким чином відбувається процес адаптації структур­них елементів до форм і способів функціонування суспільства.

Отже, суспільство — це універсальний «спосіб» організації соціальних зв’язків і соціальної взаємодії, що забезпечує за­доволення всіх основних потреб людей, стабільний, саморегульований, самовідтворюваний. Суспільство являє собою соці­альну систему, тобто цілісне утворення, основними елемента­ми якого є люди, їх зв’язки, взаємодія і відносини.

Соціальний зв’язок — це набір фактів, що зумовлюють спільну діяльність у певних спільнотах у конкретний час для досягнення тих чи інших цілей. Соціальні зв’язки налагоджу­ються об’єктивно під впливом соціальних умов, в яких жи­вуть і діють індивіди. Сутність соціальних зв’язків виявляєть­ся у змісті і характері дій людей, що становлять дану соціаль­ну спільноту. В соціології виділяють зв’язки взаємодії, відно­син, контролю, інституційні і т. ін.

 

< Попередня   Наступна >