§4. Внутрішнє законодавство
Міжнародне приватне право - Міжнародне приватне право // В.М. Гайворонський |
§4. Внутрішнє законодавство
На відміну від деяких іноземних держав в Україні не існує єдиного кодифікаційного акту в області міжнародного приватного права, хоча уже розроблено кілька проектів. Його норми “розкидані” по великій кількості законів та підзаконних нормативних актів. Зокрема, окремі норми містяться в Конституції України. Скажімо, в ст.25 зазначено, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами, а в ст.26 – що іноземці та особи без громадянства користуються тими самими правами і свободами як і громадяни України.
Інші нормативні акти внутрішнього законодавства, що містять норми міжнародного приватного права, можна поділити на дві основні групи:
І. Нормативні акти, які повністю присвячені регулюванню відносин з “іноземним елементом”, наприклад:
1) Закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року ; “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 року; “Про біженців” від 21 червня 2001 року; “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24 лютого 1994 року; “Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 року; “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” від 29 листопада 2001 року та ін.
2) Підзаконні нормативні акти: Консульський статут України, затверджений Указом Президента України від 2 квітня 1994 року; Правила в’їзду іноземців в Україну, виїзду та транзитного проїзду через її територію, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року та ін.
ІІ. Нормативні акти, в яких лише окремі розділи або статті призначені для регулювання відносин з “іноземним елементом”, наприклад: Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року (ст.ст. 22, 24, 25); Закон України “Про громадян
< Попередня Наступна >