123

---

§6.Правові режими в міжнародному приватному праві

Режим іноземців зазвичай визначають як сукупність прав та обов’язків іноземців на території даної держави. Під час встановлення окремого виду режиму проявляється відношення країни до іноземців, які знаходяться на території постійно або тимчасово.

Традиційно застосовуються три режими іноземців: національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний режим. Але, як правило, в жодній країні не існує якого-небудь одного режиму іноземців, а зустрічаються вони в комбінації: в одній сфері – національний режим, а в іншій сфері – спеціальний і т.п.

Правовий режим в міжнародному приватному праві показує, як держава ставиться до іноземних громадян або юридичних осіб, які знаходяться на її території, - допускає будь-яку дискримінацію, прирівнює цих громадян до своїх співвітчизників, чи ні, обмежує їх права або, навпаки, надає їм переваги.

Основні ознаки трьох вищеперелічених правових режимів у МПП такі:

Національний режим передбачає надання іноземним громадянам і юридичним особам такого ж режиму, що і вітчизняним громадянам та юридичним особам. Таким чином, держава прирівнює іноземців в тій чи іншій сфері із власними громадянами. Іноземні громадяни та іноземні юридичні особи отримують ті ж права і переваги, що мають місцеві суб’єкти права.

Як правило, такий режим знаходить своє закріплення у внутрішніх нормативних актах окремої країни. Він поширюється на господарську діяльність іноземних юридичних осіб, передбачає вільний доступ юридичних та фізичних осіб у суд для захисту своїх прав тощо.

Визначення загального правового статусу іноземців в Україні випливає із загальних принципів міжнародного права про права людини. Згідно Конституц

ії України, іноземці та особи без громадянства користуються в Україні тими ж правами і несуть ті обов’язки, що і громадяни України, за деякими винятками. Це свідчить про те, що іноземцям надається національний режим.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання іноземцям таких прав та/або встановлення таких обов’язків, які надані для громадян будь-якої третьої країни, які перебувають на території даної країни в найбільш вигідному у правовому відношенні становищі. Клаузула про найбільше сприяння включається до міжнародних договорів на взаємній основі.

В силу цього принципу створюються найбільш сприятливі умови для фізичних та юридичних осіб окремої країни або групи країн. Таким чином, введення в торговий договір принципу найбільшого сприяння запобігає проведення дискримінаційних заходів.

Україна встановлює режим найбільшого сприяння переважно на основі взаємності, що призводить в кінцевому випадку до дії або спеціального, або національного режиму.

Спеціальний режим полягає в наданні іноземцям, в будь-якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних обов’язків, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян відповідної держави.

Спеціальний режим може нести як позитивний, так і негативний характер для іноземців. Введення спеціального режиму проводиться шляхом прийняття відповідного нормативного акта, яким, як правило, передбачається механізм реалізації цього режиму.

 

< Попередня   Наступна >