72

---

Суспільний лад Скіфії

На жаль, ми не маємо повної уяви і про суспільний лад Скіфії. З повідомлень Геродота про скіфів як народ, сформо­ваний з окремих племен, над якими панували царські скіфи й називали всі інші племена своїми рабами, можна зробити висновок, що Скіфія була рабовласницькою державою.

Разом з тим Геродот пойменовує вождів племен, а племін­на організація не дає підстав вважати таку державу класично рабовласницькою. Тим-то А. С. Семенов-Зусер у своїй праці «Родова організація скіфів Геродота» стверджує, що Скіфія була заснована на патріархально-родовому ладі, який уже вступив у стадію розкладу. На цій стадії (як відомо з історії розвитку інших країн) з'являються родова (племінна) арис­тократія і раби.

Як зазначає А. І. Тереножкін у праці «Про суспільний лад скіфів», основною господарською ланкою скіфського суспіль­ства була мала (парна) сім'я, яка володіла землею, худобою та іншим майном. Це суспільство наскрізь пронизували рабов­ласницькі відносини, про що свідчать розкопки скіфських не­крополів і городищ з численними примусовими ритуальними похованнями простих людей, певно, рабів.

Отже, скіфським суспільством правили царі, царки, вожді племен і старійшини родів. Соціальну верхівку становила мо­гутня у військовому відношенні скіфська знать, що зосеред­жувала у своїх руках значні багатства. Певну роль відігравало рабство. Хоч племена, залежні від царських скіфів, вважалися рабами, насправді вони були вільними, але платили їм данину і брали участь у війнах на їхньому боці. Правління великою Скіфською державою здійснювалося за допомогою касти військової знаті.

Скіфія зазнала розквіту в IV ст. до н. е. В цей період вона була рабовласницькою державою з визначеною територією і добре розвинутими землеробством, скотарством та ремеслами. Виробництв

о в ній набуло товарного характеру.

 

< Попередня   Наступна >