Радник

---

УДК 351.743 С. Ф. ДЕНИСЮК,

кандидат юридичних наук, доцент, Голова Державної податкової адміністрації України в Харківській області

ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОЗВІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Порушення правил дозвільної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху характеризу-ються загальними ознаками, властивими для будь-яких адміністративних проступків. Істот-ною відмінністю, яка дозволяє виділити їх у самостійну групу, є об'єкт посягання, тобто суспільні відносини, які спрямовані на реалі-зацію державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху і, як наслідок, гро-мадської безпеки.

Слід наголосити, що адміністративна від-повідальність і механізм застосування адміні­стративних стягнень за вчинення порушень дозвільної діяльності у сфері безпеки дорож-нього руху України регулюються не тільки Кодексом України про адміністративні право-порушен

ня (далі - КУпАП), а й іншими нор­мативними актами. Більшість із них є підза-конними й має відомчу спрямованість, що ускладнює процедуру їх реалізації.

Тобто адміністративна відповідальність за порушення правил дозвільної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху - це застосу-вання до осіб, які порушили не тільки процеду-ру надання та отримання документів дозвіль-ного характеру, а й порядок поводження з об'єктом підвищеної небезпеки (транспорт-ними засобами), адміністративних стягнень, що тягнуть за собою негативні наслідки для цих осіб і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на під-ставах, установлених нормами адміністратив­ного законодавства.

Отже, із запропонованого визначення мож-на зробити висновки, що адміністративна від-повідальність за порушення правил дозвільної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху поділяється на:

– порушення порядку надання документів дозвільного характеру;

- порушення порядку отримання докумен- тів дозвільного характеру;

- порушення процедури поводження з об'єктами підвищеної небезпеки, а саме - транспортними засобом.

Аналізуючи порушення порядку надання документів дозвільного характеру, на нашу ду-мку, слід доповнити статтю 166-10 КУпАП [1]

«Порушення порядку видачі документа дозвіль­ного характеру» нормою такого змісту: «…безпідставна відмова або анулювання до-кумента дозвільного характеру посадовою особою дозвільного органу, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Для уникнення зловживань з боку працівників ДАІ МВС України у разі наявності несплачених штрафів за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху органами ДАІ «може бути відмовлено» у проходженні дер­жавного технічного огляду, у здійсненні ре­єстраційно-облікових дій щодо транспортних засобів. На практиці повноваження «може бути відмовлено» перетворюється на вибірковість. Критерій, за яким працівники ДАІ МВС Укра-їни вирішують, відмовляти чи ні, у законі від­сутній. Це є прямою передумовою для зловжи­вань. У зв'язку з цим пропонується усім без винятку відмовляти у проведенні державного технічного огляду та у здійсненні реєстрацій­но-облікових дій щодо транспортних засобів за наявності несплачених штрафів за адмініс­тративні правопорушення у сфері забезпечен-ня безпеки дорожнього руху. Для реалізації зазначеного положення слід внести зміни до статей 34 та 35 Закону України «Про дорож-ній рух» [2].

Порушення порядку отримання документів дозвільного характеру суб'єктом господарської діяльності в органах та підрозділах ДАІ МВС України регламентується статтею 164 КУпАП «Порушення порядку провадження господар­ської діяльності». Зазначена стаття є досить невеликою і не враховує повною мірою мож-ливих зловживань з боку суб'єктів господа­рювання щодо порядку провадження госпо­дарської діяльності. Таким чином, перелік адміністративних правопорушень щодо про­вадження господарської діяльності, який існує на даний час, а також перелік санкцій за їх учинення, не виконує тієї виховної функції, яка закладена в основу адміністративної від-повідальності, а також функції попередження нових правопорушень. У результаті повною мірою не реалізуються визначені ст. 1 КУпАП

© Денисюк С. Ф., 2009

завдання, що полягають в охороні прав і сво-бод громадян, власності, конституційного ла-ду України, прав і законних інтересів підпри-ємств, установ та організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного й неухильного додержання Консти-туції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, сумлінного вико-нання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосо­вується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі до-держання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню но-вих правопорушень як самим правопорушни-ком, так і іншими особами. Тому, на нашу думку, доцільно доповнити ст. 164 КУпАП нормою такого змісту: «подання заеідомо не­достовірних даних для одержання документа дозвільного характеру або документа про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства (для певних дій щодо здійснення господарської діяльності, право на провадження яких набувається за декларатив-ним принципом)».

Також слід звернути увагу на ст. 10 Закону України «Про дозвільну систему у сфері гос-подарської діяльності» [3], яка встановлює відповідальність у сфері видачі документів дозвільного характеру. Відповідно суб'єктами цього правопорушення є посадові особи до­звільних органів та адміністратори. Але в ній взагалі не йдеться про юридичну відповідаль­ність суб'єктів господарювання та їх посадо­вих осіб за порушення норм Закону, хоча суб'єктом правопорушень, передбачених у ст. 164 КУпАП, є суб'єкт господарювання. Тому доцільно було б доповнити зазначену вище статтю відповідними положеннями. Оскільки всі порушення пов'язані зі здійснен-ням господарської діяльності, то, крім поса-дових осіб та фізичних осіб - підприємців, не зайвим було б також передбачити юридичну відповідальність юридичних осіб.

На нашу думку, ліцензію на здійснення пев­ного виду господарської діяльності також мож-на віднести до документів дозвільного харак­теру, а не відокремлювати її від них, оскільки спеціальний дозвіл і є ліцензією, а тому їх па-ралельне вживання видається невиправданим.

Назва статті 164 КУпАП не повною мірою відповідає її змісту, зокрема частині 1 статті. Подання завідомо недостовірних даних для державної реєстрації суб'єкта господарюван-

ня не можна віднести до порушень порядку зайняття господарською діяльністю, оскільки господарською діяльністю можна займатися тільки після відповідної державної реєстрації. До адміністративних проступків у сфері дозвільної діяльності ДАІ МВС України на-лежать протиправні дії, які порушують поря­док поводження з об 'єктом підвищеної небез­пеки та посягають на безпеку дорожнього ру-ху. Оскільки проступки, які посягають на без-пеку дорожнього руху, часто завдають шкоди іншим відносинам, що охоплюються цим по-няттям, безпека дорожнього руху є проявом більш загального поняття «громадська безпе­ка». Види проступків з урахуванням зазначе-ного критерію виглядають таким чином:

- випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відп–ацьованих газах (ст. 80 КУпАП);

експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП);

– порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ст. 121 КУпАП);

- експлуатація водіями транспортних засо- бів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних док–ментах (ст. 121-1 КУпАП);

порушення правил перевезення пасажи-рів при наданні послуг з перевезення пасажи­рів (ст. 121-2 КУпАП);

- перевищення водіями транспортних за- собів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху (ст. 122 КУпАП);

– порушення порядку встановлення і вико­ристання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (ст. 122-5 КУпАП);

- порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів (ст. 123 КУпАП);

- порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних за-собів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (ст. 124 КУпАП);

- інші порушення правил дорожнього руху (ст. 125 КУпАП);

- керування транспортними засобами особа-ми, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки (ст. 126 КУпАП);

- порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу (ст. 127-1 КУпАП);

- випуск на лінію транспортних засобів, тех-нічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, перед-бачених законодавством (ст. 128 КУпАП);

- порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення без-пеки дорожнього руху (ст. 128-1 КУпАП);

- допуск до керування транспортними засо-бами або суднами водіїв чи судноводіїв, які пе-ребувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом (ст. 129 КУпАП);

- керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані ал-когольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препа-ратів, що знижують їх увагу та швидкість реак-ції (ст. 130 КУпАП);

- порушення правил дорожнього перевезен­ня небезпечних вантажів та правил проїзду ве­ликогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (ст. 132-1 КУпАП);

- порушення правил перевезення небезпеч-них речовин і предметів на транспорті (ст. 133 КУпАП);

- порушення правил надання послуг та ви-мог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транс-портом (ст. 133-1 КУпАП);

– порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень паса-жи–ів і вантажів (ст. 133-2 КУпАП);

пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і техніч-них засобів регулювання дорожнього руху, ство-рення перешкод для руху та невжиття необхід-них заходів щодо їх усунення (ст. 139 КУпАП);

- порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, не-вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобіль­них дорогах і вулицях місць провадження ро­біт (ст. 140 КУпАП);

- порушення правил охорони смуги відво­ду автомобільних шляхів (ст. 141 КУпАП);

- порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобіль­ них шляхів (ст. 142 КУпАП).

Система цих проступків не в усьому відпо-відає сучасним умовам та вимогам логічності. Особливістю адміністративної відповідаль-

ності у сфері дозвільної діяльності ДАІ МВС України є застосування до порушників таких адміністративних стягнень: попередження, штрафу, оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, конфіскація такого предмета, позбавлення спеціального права, громадські роботи. Слід також додати, що на нашу думку, під позбав-ленням спеціального права необхідно розуміти не тільки позбавлення права керування авто­транспортним засобом, але й позбавлення різного роду документів дозвільного характе­ру, які дають право на зайняття певним ви­дом діяльності.

Проблема адміністративної відповідально-сті юридичних осіб у сфері дозвільної діяль­ності ДАІ МВС України як у законодавстві України, так і у вітчизняній юридичній літе-ратурі поки що достатньо не розроблена. У результаті недостатнього наукового вивчення й неповного законодавчого регулювання цьо­го інституту знижується надійність захисту як суспільних інтересів у цій важливій сфері пу-блічно-правових відносин, так і прав та за-конних інтересів самих юридичних осіб. Та-ким чином, виникає необхідність переосмис-лення підходів до правового регулювання відповідальності юридичних осіб у сфері до­звільної діяльності, системи правопорушень, видів стягнень, порядку їх застосування.

Удосконалення законодавства щодо адмі­ністративної відповідальності юридичних осіб у сфері дозвільної діяльності ДАІ МВС Укра-їни, на нашу думк– , можна здійснити трьома шляхами. Перший прийняти загальний за-кон про адміністративну відповідальність підприємств, установ, організацій у сфері до­звільної діяльності незалежно від форм влас­ності, у якому визначити обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, види стягнень, порядок їх застосування й ви-конання, відшкодування шкоди, вчиненої правопорушенням. Другий шлях - кодифіку-вати всі склади правопорушень, де передба-чена відповідальність юридичних осіб, у єди-ному Кодексі України про адміністративні правопорушення, який регулював би відпові-дальність фізичних і юридичних осіб; при цьому в нормах його Загальної частини й роз­ділі про провадження у справах про адмініст-ративні правопорушення врахувати специфіч­ні правові особливості юридичної особи як суб'єкта адміністративної відповідальності, у тому числі й у сфері дозвільної діяльності. Третій шлях - розробити і прийняти Кодекс

про адміністративну відповідальність (адміні-стративні правопорушення) юридичних осіб як самостійний кодифікований акт.

Але запропоновані шляхи вирішення цього питання - це робота на майбутнє. На нашу думку, враховуючи, що Законом України № 586-VI створено умови для накладення ад­міністративних стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на юридичних осіб (ст. 14-1 КУпАП), однак суб'єктом адміністративних правопорушень за КУпАП є виключно фізичні особи, слід внести зміни до частини першої відповідної статті такого змісту: «У разі, якщо власником (співвласниками) транспортного засобу є юридична особа, орган (посадова особа), упо-вноважений розглядати справи про адмініст-ративні правопорушення і накладати адмініс-тративні стягнення за правопорушення у сфе-рі забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний перед винесенням постанови про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпе­ки дорожнього руху встановити особу, яка вчинила відповідне правопорушення».

Також, аналізуючи склади адміністратив­них п–авопорушень, передбачених стаття-ми 139142 КУпАП, слід зазначити, що біль­шість дорожньо-транспортних пригод відбува-ється саме через відсутність дорожніх знаків, розмітки, несправні світлофори, необладнані пішохідні переходи. Тому з метою дієвого забезпечення повноти регулювання дорож-нього руху пропонується покласти на власни-ків автомобільних доріг обов'язок негайно відновлювати дорожні знаки, інформаційні табло, дорожню розмітку, сигнальні стовпчи­ки, огорожі, світлофори та інші спеціальні технічні засоби організації та регулювання дорожнього руху. Із цією метою дієвим спо­собом покращення стану автомобільних доріг та засобів регулювання дорожнього руху, на переконання автора, є покладення на Держав-тоінспекцію МВС України обов'язку вимага-ти від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та вжиття інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпе­ки і безпеки дорожнього руху та його учасни­ків. Чинний Закон України «Про міліцію» [4] визначає такі дії, як право Державтоінспекції.

На нашу думку, слід виключити цю норму з п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», а п. 12 ст. 10 зазначеного Закону доповнити ці-єю нормою та відповідно внести зміни до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» такого змісту: «…негайне відновлення дорожніх зна-ків, інформаційних табло, дорожньої розміт-ки, сигнальних стовпчиків, транспортних та пішохідних огороджень різних типів, світло-форів, інших спеціальних технічних засобів, призначених для організації та регулювання дорожнього руху». Також доцільно доповнити ст. 52-1 «Повноваження Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» Закону України «Про дорожній рух» нормою такого змісту: «…систематичне проведення перевірок наявності та належного стану спе­ціальних технічних засобів, призначених для організації та регулювання дорожнього руху; внесення фізичним та юридичним особам ви-мог про усунення порушень правил утриман-ня та експлуатації автомобільних доріг, ву-лиць і залізничних переїздів; видавання у встановленому порядку приписів на усунення виявлених порушень; обмеження або заборо­на проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, як-що при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників». Слід та-кож внести зміни до ст. 140 КУпАП, обумов­лені тим, що у межах смуги відводу автодоріг та червоних ліній вулиць населених пунктів часто розташовані об'єкти стихійної торгівлі. Розміщення вказаних об'єктів у безпосередній близькості від краю проїжджої частини нега-тивно впливає на безпеку дорожнього руху та становить загрозу життю як продавців, так і ін-ших учасників дорожнього руху. Тому доцільно доповнити ч. 2 ст. 140 КУпАП нормою щодо впровадження відповідальності за порушення порядку узгодження з Державтоінспекцією розміщення пересувних торгових пунктів, а також місць торгівлі та надання послуг.

Запропоновані зміни до чинного законо­давства, збільшення переліку адміністратив­них правопорушень за порушення правил до­звільної діяльності у сфері безпеки дорожньо­го руху посилить вплив держави на осіб, які вчиняють ці правопорушення, що, у свою чергу, призведе до зменшення кількості адмі­ністративних правопорушень у зазначеній сфері.

Література

1. Кодекс Украины об административных правонарушениях : науч.-практ. коммент. / [А. С. Васильев, Е. В. Додин, О. П. Подцерковный и др. ; под общ. ред. А. С. Васильева, А. И. Миколаенко]. - 6 изд., доп. и перераб. - X. : Одиссей, 2008. - 1024 с.

2. Про дорожній рух : закон України від 30 черв. 1993 p. № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№ 31. - Ст. 338.

3. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : закон України від 06 верес. 2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 48. - Ст. 483.

4. Про міліцію : закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. -1991. –№4. -Ст. 20.

Надійшла до редколегії 17.11.2009 Анотації Розглянуто адміністративну відповідальність за порушення правил дозвільної системи у сфері безпеки дорожнього руху. Подано авторську класифікацію правопорушень та визначено напрямки удосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері.

Рассмотрена административная ответственность за правонарушения правил разрешительной деятельнос­ти в сфере безопасности дорожного движения. Предложена авторская классификация правонарушений и определены направления усовершенствования действующего законодательства в указанной сфере.

Administrative liability for offences in licensing activity in the sphere of traffic safety is researched. An author’s classification of offences is offered; directions of legislation in force improvement in the mentioned sphere are defined.

< Попередня   Наступна >