Підручники Адміністративне право України АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ КОНТРОЛЬ МІЛІЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ В АЕРОПОРТАХ БУЦИКІНА В.П.АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ КОНТРОЛЬ МІЛІЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ В АЕРОПОРТАХ БУЦИКІНА В.П.
| Адміністративне право - Адміністративне право України |
БУЦИКІНА В.П.
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ КОНТРОЛЬ МІЛІЦІЇ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
ТА БЕЗПЕКИ В АЕРОПОРТАХ
Стаття присвячена необхідності посилення адміністративно-правового контролю міліції в аеропортах. Розглядаються особливості здійснення контролю щодо охорони громадського порядку та забезпечення безпеки в аеропортах підрозділами міліції.
Ключові слова: авіаційна безпека, акт незаконного втручання, служба авіаційної безпеки, повітряне судно.
Статья посвящена необходимости усиления административно-правового контроля милиции в аэропортах. Рассматриваются особенности осуществления контроля за обеспечением безопасности и охраной общественного порядка в аэропортах подразделениями милиции.
Специфіка охорони громадського порядку в аеропортах пов’язана з тим, що діяльність міліції на цій території є досить обмеженою і недостатньо врегульованою на законодавчому рівні. Адже працівникам міліції доводиться повсякденно приймати рішення в ситуаціях стосовно правомірності перевірки документів у іноземних громадян, притяг
Зокрема, проблема охорони громадського порядку та забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. на національному та регіональному рівнях передбачає вирішення низки проблем, які стоять перед органами внутрішніх справ, стосовно забезпечення громадського порядку в аеропортах під час прийому на території України іноземних громадян.
З метою забезпечення належного рівня авіаційної безпеки, захисту пасажирів та членів екіпажу повітряного судна від актів незаконного втручання особливого значення набуває вирішення проблеми, що пов’язана із забезпеченням належного громадського порядку та безпеки на об’єктах авіації та в контрольованій зоні аеропортів.
Актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю посилення адміністративно-правового контролю міліції в аеропортах з метою належного дотримання фізичними та юридичними особами норм законодавства України, забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, громадського порядку та громадської безпеки, власності, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань.
Мета дослідження полягає у виокремленні конкретних завдань щодо адміністративно-правового контролю міліції, характеристики адміністративно-правових засад діяльності міліції в аеропортах та розробці науково обґрунтованих пропозицій для її удосконалення.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:
- визначення функцій міліції щодо охорони громадського порядку в аеропортах;
- здійснення характеристики їх особливостей;
- розроблення класифікації заходів здійснення контролю для чіткого визначення діяльності міліції щодо охорони громадського порядку та безпеки в аеропортах.
Проблеми діяльності органів внутрішніх справ, охорони громадського порядку та громадської безпеки на транспорті привертали увагу багатьох вчених, у тому числі адміністративістів, зокрема, В.Б. Авер'янова О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, В.Н. Гречухи, В.А. Гуменюка, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна та ін.
Загальними засадами із впровадження контролю за безпекою передбачається:
- своєчасне виявлення та запобігання незаконному провозу пасажирами, членами екіпажу, іншими особами зброї, вибухових, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних речовин, боєприпасів, різних небезпечних предметів, які можуть бути використані з метою скоїти акт незаконного втручання "Укравтотрансом" або спричинити надзвичайні події (авіаційні) чи зашкодити здоров'ю людей;
- взаємна передача оперативної інформації про загрозу захоплення повітряного судна, інші акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації між службою авіаційної безпеки аеропортів, СБУ, МВС, державних відомств, зацікавлених в отриманні такої інформації;
- сповіщення пасажирів, членів екіпажу, користувачів авіаційного транспорту на всіх етапах технологічного обслуговування про мету та порядок здійснення контролю безпеки, про предмети та речовини, що заборонені до транспортування на повітряному судні цивільної авіації, а також про відповідальність за їх незаконне перевезення і порушення вимог авіаційної безпеки;
- якісне здійснення перегляду ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти, термінових відправлень, бортприпасів та особистого контролю пасажирів і членів екіпажу повітряного судна цивільної авіації з метою забезпечення високого рівня вимог авіаційної безпеки [1, с. 45];
- ефективне і всебічне застосування спеціальних технічних засобів у процедурах контролю (перегляду) і утримання цих засобів в належному технічному стані;
- виключення можливості змішування пасажирів, які пройшли контроль, з тими, що не пройшли цю процедуру, проводжаючими та персоналом аеропорту, не зайнятим обслуговуванням пасажирів у контрольованій зоні;
- спостереження за поведінкою і спілкуванням пасажирів в аеровокзалі, перевірка місць загального користування з метою пошуку зброї, вибухових пристроїв, небезпечних пристроїв і речовин, навмисно залишених пасажирами перед проходженням контролю.
Для забезпечення авіаційної безпеки, захисту пасажирів та членів екіпажу повітряного судна від актів незаконного втручання запроваджуються такі стандарти контролю за безпекою [2, с. 23]:
- контроль пасажирів з використанням спеціальних технічних засобів, переогляд ручної поклажі та багажу, що належить пасажирам, зареєстрованим на конкретний рейс;
- контроль хворих пасажирів, негабаритного багажу та предметів ручної поклажі, що викликали обґрунтовану підозру, за допомогою спеціальних технічних засобів безпеки;
- контроль вантажу, пошти, кур'єрських та термінових відправлень, бортприпасів;
- вибірковий контроль, за необхідністю, всіх предметів, що доставляються на борт повітряного судна (в т.ч. бортприпасів, бортхарчування, сувенірної продукції та ін.).
Особистий контроль пасажирів можливий у таких випадках :
- повідомлення про можливість угону повітряного судна, що виконує конкретний рейс за визначеним маршрутом;
- надходження інформації про наявність у пасажира вогнепальної, холодної зброї, вибухових речовин, набоїв, наркотичних, отруйних та інших небезпечних речовин, предметів, заборонених до перевезення авіаційним транспортом;
- виявлення в багажі та ручній поклажі пасажира вогнепальної, холодної зброї, інших небезпечних предметів та речовин, що заборонені до перевезення авіаційним транспортом;
- наявність ознак підозрілої поведінки та дій пасажира, що можуть свідчити про його злочинні наміри або викликати підозру у працівників міліції та служби авіаційної безпеки.
Зона контролю (пункт) облаштовується апаратурою телефонного та іншого зв'язку із взаємодіючими службами аеропорту та черговою частиною ЛВ ОВС, викличною сигналізацією та електронним табло-покажчиком номера рейсу [3, с. 12].
Розглянемо різні види контролю, що здійснюється міліцією з метою забезпечення громадського порядку в аеропортах.
1. Контроль за перевезенням особливо небезпечних речовин та сполук:
- пасажирам та членам екіпажу категорично забороняється мати при собі в ручній поклажі та багажі особливо небезпечні речовини або предмети, споряджені ними;
- оформлення до перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, в загальному пасажиропотоці для транспортування пасажирськими повітряними суднами забороняється;
- при наявності відповідних документів на перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, оформлення до перевезення здійснюється за спеціальною інструкцією уповноваженим авіаційним персоналом через вантажний склад для подальшого транспортування на повітряному судні вантажними або чартерними рейсами.
2. Контроль за перевезенням озброєних осіб та вогнепальної зброї:
- уповноваженим особам державних служб та відомств дозволяється провозити на повітряному судні України вогнепальну зброю та набої до неї за наявності відповідних документів. Вказані особи, які мають при собі вогнепальну зброю, повинні при реєстрації авіаквитків заявити про це і здати працівнику міліції та служби авіаційної безпеки авіапідприємства зброю в розрядженому стані і окремо – набої до неї [4, с. 45];
- здана пасажиром зброя та набої до неї перевозяться виключно в кабіні екіпажу під відповідальністю командира повітряного судна. При перевезенні мисливської, відомчої службово-штатної зброї та газової зброї стискові гачки замикаються курковими замками безпеки. Про наявність зброї на борту робиться відповідний запис у польотних документах, а командир повітряного судна інформується про власника зброї і місце, яке останній займає у салоні;
- зброя та набої до неї після завершення польоту повертаються пасажиру командиром повітряного судна або працівником міліції аеропорту призначення (залежно від прийнятої тех-нології обслуговування пасажирів);
- спеціально відряджені особи правоохоронних та інших державних органів у передбачених законодавством України випадках мають право перебувати під час польоту на борту повітряного судна з табельною вогнепальною зброєю (перевезення фельдпошти та спецвантажів, конвоювання арештованих та ін.); в цих випадках вказані особи повинні мати спеціальний дозвіл (припис) правоохоронних органів. Особи такої категорії попереджаються працівниками міліції та службою авіаційної безпеки про неприпустимість будь-яких дій із застосуванням зброї на борту без погодження з командиром повітряного судна. Екіпаж інформується про знаходження на борту озброєних паса-жирів, в польотних документах робиться відповідний запис [5, с. 42];
- опечатані валізи (контейнери, упаковки), що супроводжуються озброєними уповноваженими особами, за наявності відповідних документів візуальному перегляду з розкриттям не підлягають. Контроль на безпеку в таких випадках здійснюється виключно із застосуванням спеціальних технічних засобів;
- вогнепальна та холодна зброя військових нарядів (караулів), спортивних команд (деле-гацій), геолого-пошукових партій та інших за наявності відповідних документів приймається до перевезення як зареєстрований багаж;
- упакована зброя та набої до неї перевозяться на ПС в недоступному для пасажирів місці (кабіна екіпажу, ізольовані багажні та технічні відсіки). Аналогічно перевозиться музейна, театрально-сценічна (бутафорська) та мисливська зброя;
- зброя повинна бути в розрядженому стані, обладнана курковими замками безпеки, набої упаковуються окремо. Тара (контейнери, чемодани) повинна мати надійні замки та бути опломбованою. Упакована належним чином та опломбована зброя візуальному перегляду не підлягає. Контроль на безпеку такого багажу здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів.
3. Контроль за безпекою пасажирів категорії VІР. Особливі випадки контролю:
- особливо поважні пасажири (категорії VІР) та особи, які мають дипломатичний статус, проходять контроль на безпеку і подають до такого контролю ручну поклажу та багаж на загальних підставах;
- особи, які зустрічають (проводжають) офіційні делегації (офіційних осіб), проходять контроль на безпеку та подають до такого контролю всі предмети, що вносяться ними до контрольованої зони;
- особи, які охороняються державною охороною, контроль на безпеку не проходять. Спеціальні заходи безпеки у таких випадках забезпечуються відповідними підрозділами Управління Державної служби охорони;
- дипломатична пошта (опечатані консульські валізи, багаж) переглядаються виключно за допомогою спеціальних технічних засобів Особиста ручна поклажа та інші предмети, що належать дипломатам, переглядаються на загальних підставах;
- після проходження процедури контролю на безпеку дипломатичні кур'єри супроводжуються до повітряного судна співробітником оглядової служби міліції та служби авіаційної безпеки;
- контроль на безпеку дипломатичних кур'єрів іноземних держав та представників консульських місій здійснюється на паритетних засадах, згідно з розпорядженням МЗС України, за окремою інструкцією, спеціально підготовленими працівниками міліції та служби авіаційної безпеки аеропорту відповідно до діючої технології.
Пасажири-інваліди (хворі) контроль на безпеку в загальному пасажиропотоці не проходять. Така категорія пасажирів перевіряється в окремому порядку. Ручна поклажа (багаж) інваліда (хворого) подається до перегляду особами, які його супроводжують. Пасажири, які мають при собі електронні пристрої для стимулювання серцевої діяльності, не оглядаються із застосуванням технічних засобів. Особи, які супроводжують пасажира-інваліда (хворого), проходять контроль на безпеку одночасно з останніми на загальних підставах.
Конвойовані особи проходять контроль на безпеку у супроводі складу конвою до початку контролю пасажирів конкретною рейсу. Перед посадкою у повітряне судно на кожного конвойованого одягаються наручники. Конвойним забороняється проносити на борт повітряного судна спеціальну газову зброю, дія якої може негативно вплинути на здоров'я пасажирів.
Про перебування конвойованих осіб у складі конвою на борту інформується екіпаж повітряного судна, а у польотних документах робиться відповідний запис.
Посадка конвою на борт повітряного судна здійснюється в першу чергу, висадка – після закінчення висадки всіх пасажирів.
Орган внутрішніх справ, відповідальний за конвоювання, повинен завчасно інформувати підрозділ міліції на авіаційному транспорті про дату перевезення, номер рейсу, умови конвоювання, рівень небезпеки конвойованої особи (осіб).
Таким чином, органи внутрішніх справ на повітряному транспорті здійснюють охорону громадського порядку та ведуть боротьбу зі злочинністю у специфічних умовах. Безперервні потоки пасажирів, велике скупчення людських мас в окремі періоди створюють певні труднощі в організації охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю. Концентрація значних людських потоків на повітряному транспорті обумовлює необхідність забезпечення належного контролю міліції в аеропортах з метою дотримання фізичними та юридичними особами норм законодавства України, забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, громадського порядку та громадської безпеки, власності, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань.
По-перше, в умовах скупчення пасажирів в аеропортах і аеровокзалах є можливість тимчасового укриття на цих об'єктах осіб, які готуються здійснити злочин, бродяг, осіб, яких розшукують або які маскуються під пасажирів.
По-друге, в обстановці безперервного та швидкого руху великих мас людей, пов'язаного з користуванням послугами транспорту, виконання пасажирами багатьох операцій (купівля квитків, реєстрація авіаційних квитків, оформлення, здача і отримання багажу, посадка і висадка) постійно виникають відволікаючі фактори, що створюють потенційну можливість відносно легко вчинити злочин і втекти. Не випадково більшість посягань на особисте майно громадян на транспорті складають крадіжки речей, залишених без догляду.
По-третє, масовість пасажирів веде до встановлення між ними короткочасних випадкових контактів, що полегшує здійснення злочинів шляхом використання довіри.
По-четверте, короткочасність перебування пасажирів на об'єктах транспорту обумовлює виникнення труднощів щодо установлення потерпілих, свідків, осіб, що вчинили злочин, здійснення оперативного спостереження за ними.
Список використаної літератури:
1.Голосніченко І.П., Шамра В.О., Антюхов В.О. та ін. Охорона громадського порядку на дільниці: Навч. посіб. – К., 1995.
2.Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: Теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Х., 1996.
3.Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підруч. – К., 1995.
4.Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренных дел в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административ-но-правовой деятельности органов внутренних дел: Сб. науч. тр. – М., 1988.
5.Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб’єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами органів центральної виконавчої влади, що забезпечують авіаційну безпеку: Затв. наказом Дер-жавної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 81 від 28 вересня 2004 р.
6.Туманов Г.А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка. – М., 1972.
7.Клюєв О. Зміст та функції організації діяльності у сфері охорони громадського порядку // Право України. – 2005. – № 9. – С. 57-59.
8.Адміністративна діяльність міліції. – Х., 2004. – С. 345.
9.Бандурка О.М. Охорона громадського порядку в особливих (екстремальних) умовах // Адмініст-ративна діяльність. Особлива частина: Підруч. – Х., 2000.
10. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підруч. – Х., 1998.
< Попередня Наступна >