Підручники Правознавство: Навчальний посібник Тема 4. Державність і право на західноукраїнських землях в 20 – початку 40 рр.Тема 4. Державність і право на західноукраїнських землях в 20 – початку 40 рр.
| Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник |
Тема 4. Державність і право на західноукраїнських землях в 20 – початку 40 рр.
Землі Західної України були розділені між кількома країнами. Польща володіла Західною Волинню і Східною Галичиною; Румунія – Північною Буковиною та Південною Бессарабією; Чехо-Словаччина – Закарпаттям.
Політичний статус Західної Волині і Східної Галичини. На їх території було утворено 5 воєводств на чолі з необмеженим у владі воєводою. У галицьких воєводствах діяли також воєводські сеймики та створені ними виконавчі органи – комітети. У міських і сільських гмінах (громадах) діяли органи самоврядування, які обирали міських та сільських старост.
На початку 40-х рр. була зроблена спроба відновити власну державу. 30 червня 1941 р. Організація українських націоналістів (ОУН) Бандери у Львові скликала Національне Зібрання й оприлюднила „Акт відновлення Української Держави” та створення уряду – Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком. Але 5 липня 1941 р. німецькі окупанти розігнали уряд і заборонили діяльність Національного Зібрання.
Політичний статус Північної Буковини та Південної Бессарабії. На цих землях керувала військова адміністрація Румунії. Згодом на території Північної Буковини було утворено 5 повітів, які поділялися на волості, а ті, у свою чергу, на общини. Очолював повіт префект, волості та общини очолювали старости.
Політичний статус Закарпаття. Після Мюнхенської угоди, у жовтні 1938 р., Закарпаття одержало автономію. Руська Національна Рада утворила уряд Карпатської України, на чолі з А. Бродієм. 12 лютого 1939 р. було обрано Сейм Карпатської України, який 15 березня 1939 р. в Хусті проголосив незалежну державу Карпатську Україну – республіку, на чолі з президентом А. Волошиним; прийняв національну символіку; створив армію – Карпатську Січ. Але за кілька
Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР. Напередодні Другої світової війни радянське сталінське керівництво уклало з Німеччиною угоду про розмежування сфер впливу в Східній Європі, так званий „пакт Молотова – Ріббентропа” (1939 р.). Після нападу Гітлера на Польщу 1 вересня 1939 р. підрозділи Червоної армії 17 вересня окупували Галичину і Волинь. 22 жовтня 1939 р. на цих територіях радянське командування провело вибори до Народних Зборів Західної України, які 26 жовтня у Львові проголосили встановлення радянської влади і звернулися до Верховних Рад УРСР та СРСР з проханням прийняти Волинь і Галичину до складу цих держав. Після війни, 16 серпня 1945 р., СРСР та УРСР уклали з Польщею угоду про кордон, за якою польська сторона визнала законною належність Волині і Галичини Україні.
28 червня 1940 р. Червона армія зайняла територію Північної Буковини та Південної Бессарабії. 2 серпня Верховна Рада указом оформила входження їх до СРСР і передала до складу УРСР. Після війни, 10 лютого 1947 р., радянсько-румунською угодою Румунія юридично підтвердила визнання цих земель за УРСР.
Закарпаття ввійшло до складу України 26 листопада 1944 р., коли Перший з’їзд народних комітетів Закарпатської України ухвалив „Маніфест про возз’єднання з УРСР”. 29 червня 1945 р. Чехословацька Республіка та СРСР підписали угоду про визнання законності входження Закарпаття до УРСР.
< Попередня Наступна >