Тема 7. Правове регулювання інвестиційної діяльності

Правові основи інвестиційної діяльності в Україні визначаються: Конституцією України; Господарським кодексом України, Законами України „Про інвестиційну діяльність” від 8 вересня 1991 р., „Про захист іноземних інвестицій в Україні” від 10 вересня 1991 р.; декретом Кабінету Міністрів України „Про режим іноземного інвестування” від 20 травня 1993 р.; Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженим Указом Президента України від 19 лютого 1994 р.; іншими нормативно-правовими актами.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Іноземними інвесторами за законодавством України є: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; громадяни, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб’єкти у випадках, передбачених законом.

Господарський кодекс України встановлює такі види іноземних інвестицій:

іноземна валюта, інші валютні цінності; валюта, що діє на території України;

рухоме і нерухоме майно, обіг якого не заборонено законодавством України, та пов’язані з ним майнові права;

цінні папери або будь-які інші форми участі у підприємствах,

зареєстрованих у встановленому порядку;

грошові вимоги і права вимоги виконання договірних зобов’язань, що мають вартість;

права інтелектуальної власності, що мають вартісне визначення;

права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідку, розробку, добування чи експлуатацію природних ресурсів, надані законодавством а

платні послуги та ін..

Іноземні інвестиції підлягають державній реєстрації, яка здійснюється Міністерством фінансів України шляхом надання іноземними інвесторами до початку, в період або після фактичного здійснення інвестицій інформації щодо загального обсягу, виду, форми інвестицій, періоду здійснення та об’єкту інвестування, юридичного найменування, юридичного статусу та державної приналежності іноземного інвестора та його представників на території України, за формою і в порядку, встановленими Міністерством фінансів України. Витребування для здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій іншої інформації не допускається.

Міністерство фінансів України зобов’язане зареєструвати іноземні інвестиції у 10-денний строк або у цей же строк у письмовій формі повідомити про відмову у реєстрації.

Державна реєстрація іноземної інвестиції посвідчується інвестиційним свідоцтвом.

Державне регулювання інвестиційної діяльності охоплює управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами й учасниками інвестиційної діяльності. Регулювання здійснюється через систему податків, державні норми та стандарти, антимонопольні та інші заходи.

Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів. Державні органи та їхні службові особи не мають права втручатися в діяльність суб’єктів інвестиційної діяльності, окрім таких випадків: якщо продовження інвестиційної діяльності може призвести до порушення існуючих норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; оголошення інвестора банкрутом; стихійного лиха; запровадження надзвичайного стану.

Господарський кодекс України для іноземних інвесторів передбачає наявність гарантій того, що після сплати ними податків і обов’язкових платежів, вони можуть безперешкодно негайно переказувати за кордон їх доходи, прибутки та інші кошти в іноземній валюті, одержані на законних підставах від здійснення інвестицій. А у разі припинення інвестиційної діяльності на території України, іноземний інвестор має право на повернення не пізніш як за 6 місяців після припинення цієї діяльності своїх інвестицій, а також доходів за цими інвестиціями у грошовій або товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законом України або угодою сторін.

Інвестиційна діяльність вважається припиненою від дня прийняття Міністерством фінансів України за заявою іноземного інвестора рішення про припинення дії інвестиційного свідоцтва.