§2. Особлива частина

Тема 1. Державний бюджет України і бюджетне право. Бюджетний устрій України

Конституція України встановила державні функції, виконання яких покладено на державні органи, які поєднані у спеціальні системи. Для виконання таких функцій державним органам необхідні фінансові та матеріальні ресурси, які в умовах товарно-грошових відносин мають грошовий характер.

Витрати кожного державного органу на виконання державних функцій покриваються з одного джерела – загальнодержавних фінансів, які поєднуються у централізованому фонді – Державному бюджеті. Бюджет являє собою розпис доходів і витрат держави, підприємства, установи, організації, родини або окремої особи на певний (бюджетний) період. Розпис доходів і витрат передбачає розробку загального плану створення (формування) та використання ресурсів з метою забезпечення виконання функцій кожного органу окремо. Такому плану складності додає той факт, що грошей у бюджеті у цілісному вигляді ніколи не буває, після їх надходження на бюджетний рахунок, вони у найкоротший термін використовуються на фінансування відповідних потреб. Таким чином, бюджет є головним фінансовим планом, що поєднує доходи і витрати за обсягом, термінами та суб’єктами.

У державі бюджет виконує ряд основних функцій: перерозподіляє національний дохід, стабілізує процеси суспільного виробництва, здійснює державну соціальну політику. Під час їх виконання бюджет отримує такі характеристики: економічну – бюджет впливає на економіку, а її реальний стан – на бюджетні показники, політичну – вищий представницький орган держави – Верховна Рада – затверджує обсяги доходів та видатків бюджету, чим ставить уряд під свій контроль на час його виконання, правову – бюджет затверджується у формі Закону України – вищого за юридичною силою та обов’язковістю виконання нормативно-п

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Суспільні відносини, що складаються у процесі формування та виконання Державного бюджету регулюються бюджетним правом. Такими відносинами є фінансові відносини у сферах державного бюджету України, визначення бюджетного устрою, повноважень держави, Автономної Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць у галузі бюджету, прав окремих державних органів щодо здійснення таких повноважень, розмежування доходів та видатків між різними ланками бюджетної системи, а також спеціальний порядок складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів, складання звітів про їх виконання.

Бюджетне право займає особливе, панівне місце у системі фінансового права, а більшість інших інститутів лише забезпечують його розвиток або є його „продовженням”. Поряд з цим бюджетне право має деякі особливі характеристики, що „обмежують” його значення та розповсюдження. Так, бюджетне право регулює фінансові відносини лише між державними органами, підприємствами, установами, організаціями.

Бюджетне право – сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються у процесі формування та використання державного бюджету.

Сукупність учасників бюджетних відносин, а також принципи і організація їх функціонування складають бюджетну систему України. Структура цієї системи визначається бюджетним устроєм, який ґрунтується на державному (адміністративно-територіальному) устрої країни. Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Чинний Бюджетний кодекс України ґрунтується на такому понятті, але не містить визначення бюджетного устрою, обмежившись визначенням бюджетної системи.

Бюджетна система являє собою сукупність бюджетів, побудовану з урахуванням принципів закріплених Бюджетним кодексом. Такими принципами відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу є: принцип єдності бюджетної системи України, звітності; принцип збалансованості, принцип самостійності, принцип повноти, принцип обґрунтованості, принцип ефективності, принцип субсидіарності, принцип цільового використання бюджетних коштів, принцип справедливості і неупередженості; принцип публічності та прозорості, принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

До складу бюджетної системи України входять Державний бюджет та місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Поряд з цим для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави використовують зведений бюджет, який є сукупністю основних показників бюджетів.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.