167

---

§ 2. Система, будова та порядок утворення комітетів Верховної Ради України

Парламент України крім представницької функції має забезпечувати ефективний розвиток суспільних відносин у всіх галузях державного, соціально-економічного й культурного розвитку. Конституція покладає на нього здіснення найважливіших функцій з управління цими сферами. Одночасно слід враховувати, що вищий представницький орган є колегіальним, а це вимагає додержання рівності прав і свобод депутатів як представників народу у прийнятті будь-якого рішення. З метою поєднання представництва з прийняттям належних рішень створюють­ся структурні підрозділи — комітети Верховної Ради України.

Комітети не виступають самостійними органами державної влади, а є лише внутрішніми, робочими органами Верховної Ради. їх система ви­значається постановою останньої і має вирішувати питання здійснення повноважень за предметами відання, які встановлені у ст. 92 Конституції України. Перелік комітетів, функціональна спрямованість їх діяльності визначаються з урахуванням важливості проблем державного, госпо­дарського, соціально-культурного будівництва, внутрішньоорганізаційної необхідності, а також інших факторів об'єктивного характеру. У Верховній Раді четвертого скликання утворено двадцять чотири комітети.

Комітети створюються на першій сесії Верховної Ради нового скли­кання на строк її повноважень з числа народних депутатів. Кожний де­путат, за винятком Голови Верховної Ради, його Першого заступника і заступника, повинен входити до складу комітетів. Утворення комітетів відбувається у два етапи: а) прийняття низки постанов на пленарному засіданні; б) прийняття рішень на перших організаційних засіданнях комітетів. На засіданні Верховної Ради затверджуються постанови про: перелік комітетів; кількісний склад; голів комітетів; перших заступників голів комітетів; обрання народних де

путатів членами відповідних комітетів. Рішення комітетів стосуються питання про обрання заступ­ника (заступників) голови, секретаря комітету, утворення підкомітетів та робочих груп.

Комітети створюються за галузевою, міжгалузевою та функціональ­ною ознакою. Першу групу становлять комітети, напрямок діяльності яких пов'язаний з відповідною сферою (з питань науки і освіти, куль­тури і духовності, охорони здоров'я, будівництва, транспорту і зв'язку тощо). До міжгалузевих належать такі комітети: з питань материнства та дитинства; молодіжної, економічної, екологічної, промислової політики тощо. Функціональними визнаються комітети, діяльність яких немож­ливо окреслити якоюсь галуззю (з питань бюджету, з питань регламен­ту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України).

Кандидатури для обрання голів комітетів, а також їх членів висува­ються на засіданнях депутатських груп (фракцій) згідно з квотами про­порційного представництва депутатських об'єднань та з урахуванням згоди кандидатів. За рахунок своєї квоти групи (фракції) за домов­леністю можуть висувати кандидатури депутатів, які є членами іншого депутатського об'єднання. Обрання голів здійснюється за списком у цілому, без обговорення, шляхом поіменного голосування. Список кандидатур на посади голів погоджується Погоджувальною радою депу­татських груп (фракцій). Така ж процедура встановлена для обрання перших заступників голів. Члени комітетів обираються списком без обговорення шляхом поіменного голосування.

На засіданні комітету обираються заступник (заступники) голови комітету і секретар. Перший заступник, заступник та секретар коміте­ту не можуть бути членами однієї фракції (групи). Голова комітету в межах своїх повноважень розподіляє обов'язки між першим заступни­ком і заступником (заступниками) голови комітету.

Для забезпечення конкретних напрямів своєї діяльності комітет створює зі свого складу підкомітети. Підкомітет може створюватися у складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входи­ти до складу кількох підкомітетів. Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів членів комітету від їх фактичної кількості.

Для підготовки проектів законів, рішень, рекомендацій, висновків комітетів і розгляду питань, що обговорюються на засіданнях комітетів, можуть створюватися робочі групи і призначатися їх керівники. До складу робочої групи включаються члени комітету, народні депутати, які не є членами цього комітету (за їх згодою), працівники парламентського апарату, науково-дослідних установ, автори проектів. Робочу групу очо­лює народний депутат України, якщо він в ініціативному порядку бере на себе відповідальність за підготовку законопроекту.

 

< Попередня   Наступна >