48

---

РОЗДІЛ XIX

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

§ 1. Поняття звільнення від покарання та його види

1. За наявності визначених у КК підстав винна у вчиненні злочину особа може бути повністю або частково звільнена від покарання за вчинене. В аналізованому інституті криміналь­ного права найбільшою мірою дістали відображення принци­пи гуманізму та економії заходів кримінального впливу, по­ кладені в основу пової політики держави загалом та криміналь­ного права зокрема. На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом (крім звільнення від покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилуван­ня — ч. 1 ст. 74 КК).

Звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, якщо його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (в цілому чи його частини) або якщо її досягнення надалі стає неможливим і безцільним (важка хвороба засу­дженого) чи недоцільним (давність виконання обвинувально­го вироку). Звільнення від покарання жодною мірою не підри­ває принципу невідворотності покарання. Безперечно, якщо по­карання недоцільне, воно не в змозі досягти мети, що стоїть перед ним.

2. КК передбачає різні види звільнення від покарання, їх частіше за все об’єднують у дві групи: звільнення безумовне і звільнення умовне.

При безумовному звільненні перед особою не ставляться які-небудь вимоги в зв’язку з її звільненням. Умовне ж звільнення пов’язане з пред’явленням особі визначених законом вимог, які вона має виконати протягом певного іспитового строку, їх порушення тягне за собою скасування застосованого судом звільнення від покарання.

y;">До умовного звільнення від покарання належать: звільнен­ня від відбування покарання з випробуванням (статті 75–79 КК), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); до безумовних — звільнення від покарання на умовах ч. 4 ст. 74 і ст. 49 КК, звільнення у зв’язку із закінченням строків дав­ності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК), заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (ст. 82 КК), звільнення від покарання за хворобою (ст. 84 КК).

3. Особливим видом звільнення від покарання є звільнення від покарання у разі прийняття нового закону, що виключає або пом’якшує призначене особі покарання (частини 2, 3 ст. 74 КК). Конституція України (ч. 1 ст. 58) та КК (ст. 5) встанов­люють принцип, згідно з яким закони та інші нормативно-пра­вові акти мають зворотну дію у разі, якщо вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Дія такого закону по­ширюється з моменту набрання ним чинності також на діян­ня, вчинені до його видання, в тому числі на осіб, що відбу­вають або вже відбули покарання, але мають судимість. Якщо новий закон пом’якшує караність діяння, за яке засуджений відбуває покарання, призначена йому міра покарання, що пе­ревищує санкцію знов виданого закону, знижується до макси­мальної межі покарання, встановленого цим законом.

Амністія і помилування частіше за все мають безумовний характер, хоча можуть бути (особливо амністія) й умовними.

 

< Попередня   Наступна >