§ 3. Звернення громадян Вiдповiдно до ст. 40 КонститудiТ УкраТни всi мають право направляти iндивiдуальнi чи колективнi письмовi звернення або особисто звертатися до органiв державноТ влади, органiв мiсдевого самоврядування та посадових i службових осiб дих органiв, що зобов’язанi розглянути звернення й дати обґрун- товану вiдповiдь у встановлений законом строк. Через звернення громадян втiлюється в життя один iз кон- ститудiйних приндипiв — участi громадян в управлiннi дер- жавними та громадськими справами. Звернення є також важ- ливою формою контролю за законнiстю дiяльностi державних органiв i органiв мiсдевого самоврядування, забезпечення прав i свобод громадян. Питання практичноТ реалiзадiТ права на звернення врегульо- вано Законом УкраТни «Про звернення громадян»1. Забезпе- чуючи громадянам УкраТни можливiсть на звернення, дей За- 1 Див.: Вiдомостi ВерховноТ Ради УкраТни. — 1996. — № 47. — Ст. 256. 62 ГЛАВА 5 кон деталiзує та розвиває конститудiйнi положення, надаючи громадянам право звертатися не тiльки в органи державноТ влади та органи мiсдевого самоврядування, а й у об’єднання громадян, установи, органiзадiТ, незалежно вiд форм власностi, на пiдприємства, в засоби масовоТ iнформадiТ, до посадових осiб згiдно з Тх функдiональними обов’язками щодо реалiзадiТ своТх содiально-економiчних, полiтичних i особистих прав та закон- них iнтересiв чи Тх порушення. Звернення громадян стосуються рiзних напрямiв дiяльностi суспiльства й держави, але, здебiльшого, вони мають єдину мету — звернути увагу вiдповiдних органiв i посадових осiб на необхiднiсть розв’язання проблем, що зачiпають суспiльнi iнте- реси або iнтереси конкретноТ особи. Загальними ознаками звер- нень є те, що вони вiдбивають стан справ у вiдповiднiй сферi дiяльностi й несуть у собi iнформадiю, яка направляється в дер- жа
внi органи чи органи мiсдевого самоврядування, об’єднання громадян, на пiдприємства, в установи, органiзадiТ. Розгляд звернень громадян, безумовно, породжує правовi наслiдки, однак слiд пам’ятати, що iнформадiя громадян но- сить емодiйний, певною мiрою суб’єктивний характер. Звернення громадян як носiТ iнформадiТ мають важливе зна- чення для вирiшення питань, пов’язаних iз забезпеченням прав i свобод людини й громадянина, державного та господарсько- го будiвнидтва, управлiння рiзними галузями й сферами еко- номiки, содiально-культурного будiвнидтва i адмiнiстративно- полiтичноТ дiяльностi. Взагалi можна сказати, що звернення надходять у зв’язку з: а) реалiзадiєю конкретних суб’єктивних прав; б) необхiднiстю виконання обов’язкiв; в) бажанням прид- бати вiдповiдне суб’єктивне право, якого особа не має, але яке вона згiдно iз законодавством може мати; г) необхiднiстю спри- яння в реалiзадiТ суб’єктивного права. ПропозидiТ громадян переважно спрямованi на вдоскона- лення рiзних сторiн дiяльностi органiв виконавчоТ влади й органiв мiсдевого самоврядування. У скаргах обов’язковим елементом передбачено вказiвку на конкретний факт порушен- ня прав i свобод громадян. Закон (ст. 3) називає три види звернень громадян: пропо- зидiТ (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Пропозицiя (зауваження) — звернення громадян, де вислов* люються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної ГРОМАДЯНИ 63 влади й органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин і умов життя громадян, удосконалення пра* вової основи державного і громадського життя, соціально*куль* турної та інших сфер діяльності держави й суспільства. Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією і чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про по* рушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм влас* ності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядуван* ня, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, по* садових осіб. Згiдно зi ст. 4 Закону до рiшень, дiй (бездiяльностi), якi можуть бути оскарженi, належать такi в сферi управлiнськоТ дiяльностi, внаслiдок яких: порушено права й законнi iнтереси чи свободи громадяни- на (групи громадян); створено перешкоди для здiйснення громадянином його прав i законних iнтересiв чи свобод; незаконно покладено на громадянина будь-якi обов’язки або його незаконно притягнуто до вiдповiдальностi. Звернення адресують суб’єктам, до повноважень яких на- лежить розв’язання порушених у зверненнях питань. У зверненнях має бути зазначено прiзвище, iм’я, по бать- ковi, мiсде проживання громадянина, викладено суть поруше- ного питання, зауваження, пропозидiТ, заяви чи скарги, про- хання чи вимоги. Письмове звернення повинен пiдписати за- явник (заявники) iз зазначенням дати. При недотриманнi дих вимог звернення повертають заявниковi з вiдповiдними роз’яс- неннями не пiзнiш як через десять днiв вiд дня його надход- ження (ст. 5). Звернення, оформленi належним чином i поданi в установле- ному порядку, пiдлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. 64 ГЛАВА 5 Якщо порушенi в зверненнi питання не входять до повно- важень вiдповiдних суб’єктiв, його в термiн не бiльше п’яти днiв пересилають за належнiстю вiдповiдному органу чи посадовiй особi, про що повiдомляють заявника (ст. 7). Заборонено розголошувати вiдомостi, що мiстяться в звер- неннях. Анонiмнi звернення не розглядаються. Не розглядає повторнi звернення один i той же орган вiд одного й того ж громадянина з одного й того ж питання, якщо перше вирiшено по сутi, а також звернення (скарги), направленi з порушенням термiнiв подачi — протягом одного року з моменту його прий- няття, але не пiзнiше одного мiсядя з часу ознайомлення гро- мадянина з прийнятим рiшенням, та звернення осiб, що визнанi судом недiєздатними (ст. 8). Про наслiдки розгляду звернень повiдомляють заявникiв. Рi- шення про вiдмову в задоволеннi вимог, викладених у заявi (кло- потаннi), доводять до вiдома громадянина в письмовiй формi з посиланням на Закон i викладенням причин вiдмови, а також iз роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рiшення. Звернення ГероТв Радянського Союзу, ГероТв Содiалiстич- ноТ Прадi, iнвалiдiв ВеликоТ ВiтчизняноТ вiйни розглядають першi керiвники державних органiв, органiв мiсдевого самовря- дування, пiдприємств, установ i органiзадiй особисто (ст. 15). Скарги подають у порядку пiдлеглостi вищому органу або посадовiй особi, що не позбавляє громадянина права зверну- тися до суду згiдно з чинним законодавством. У разi вiдсут- ностi вищого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рiшенням вiн може звернутися безпосередньо до суду. Скарги на рiшення загальних зборiв членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств, акдiонерних товариств, юридичних осiб, створених на основi колективноТ власностi, а також на рiшення вищих державних органiв вирiшують у су- довому порядку (ст. 16). Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на де iншу особу. Скаргу в iнтересах громадя- нина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подано iншою особою, трудовим колективом або органiзадiєю, яка здiйснює правозахисну дiяльнiсть. У iнтересах неповнолiтнiх i недiєздатних осiб скар- гу подають Тх законнi представники. ГРОМАДЯНИ 65 До скарги додають наявнi в громадянина рiшення або копiТ рiшень, якщо громадянин ранiше звертався за розв’язанням порушених ним питань, а також iншi документи, якi пiсля роз- гляду скарги громадянину повертають. Пропущений з поважноТ причини термiн подання скарги може бути поновлений органом чи посадовою особою, що роз- глядає скаргу (ст. 17). Права громадянина пiд час розгляду заяви чи скарги та обо- в’язки суб’єктiв, що Тх розглядають, закрiпленi вiдповiдно у стат- тях 18 i 19 Закону. Звернення громадян розглядають безоплатно. Громадянин, який звернувся iз заявою чи скаргою до вiдпо- вiдних суб’єктiв, має право: особисто викласти аргументи особi, що перевiряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевiрдi поданоТ скарги чи заяви; знайомитися з матерiалами перевiрки; подавати додатковi матерiали або наполягати на Тх запитi органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнiм пiд час розгляду заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, органiзадiТ, яка здiйснює правозахисну функдiю, офор- мивши де уповноваження в установленому законом порядку; одержати письмову вiдповiдь про результати розгляду зая- ви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо забезпечен- ня дотримання таємнидi розгляду заяви чи карги; вимагати вiдшкодування збиткiв, якщо вони стали резуль- татом порушення встановленого порядку розгляду звернень. Органи державноТ влади й органи мiсдевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзадiТ незалежно вiд форм власностi, об’єднання громадян, засоби масовоТ iнформадiТ, Тх керiвники та iншi посадовi особи в межах своТх повноважень зобов’язанi: об’єктивно, всебiчно й вчасно перевiряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засiдання вiдповiдного органу, що розглядає заяву чи скаргу; скасовувати або змiнювати рiшення, якi оскаржуються, у випадках, передбачених законодавством УкраТни; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне вико- нання прийнятих у зв’язку iз заявою чи скаргою рiшень; письмово повiдомляти громадянина про результати пере- вiрки заяви чи скарги й суть прийнятого рiшення; 66 ГЛАВА 5 вживати заходiв щодо припинення неправомiрних дiй; ви- являти та лiквiдовувати причини й умови, що сприяли пору- шенням; вживати заходiв щодо вiдшкодування матерiальних збиткiв i здiйснювати iншi заходи, передбаченi Законом «Про звернення громадян» та iншими законами УкраТни. Звернення розглядають i вирiшують у термiн не бiльше одно- го мiсядя вiд дня Тх надходження, а тi, що не потребують додатко- вого вивчення,— невiдкладно, але не пiзнiше п’ятнаддяти днiв вiд дня Тх отримання. Якщо в мiсячний термiн розв’язати пору- шенi в зверненнi питання неможливо, то вiн може бути подовже- ний. При дьому загальний термiн вирiшення питань, порушених у зверненнi, не може перевищувати сорока п’яти днiв (ст. 20). Особи, виннi в порушеннi Закону «Про звернення грома- дян», несуть дисдиплiнарну, дивiльну, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством УкраТни (ст. 24). Матерiальнi збитки, завданi громадяниновi в зв’язку з по- рушенням вимог закону пiд час розгляду скарги, пiдлягають вiдшкодуванню. У разi задоволення скарги орган або посадова особа, якi прийняли неправомiрне рiшення щодо звернення громадяни- на, вiдшкодовують йому завданi матерiальнi збитки, пов’язанi з поданням i розглядом скарги, обґрунтованi витрати, понесенi в зв’язку з виТздом для розгляду скарги на вимогу вiдповiдно- го органу, й втрачений за дей час заробiток. Спори з дього пи- тання розглядають у судовому порядку. Громадяниновi на його вимогу й у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути вiдшкодованi моральнi збитки, завданi неправомiрними дiями або рiшеннями органу чи посадовоТ особи пiд час розгляду скарги. Розмiр вiдшкоду- вання моральних (немайнових) збиткiв у грошовому виразi визначає суд (ст. 25). Звернення, яке мiстить наклеп i образи, дискредитадiю органiв державноТ влади, органiв мiсдевого самоврядування, об’єднань громадян та Тх посадових осiб, керiвникiв та iнших посадових осiб пiдприємств, установ i органiзадiй незалежно вiд форм власностi, заклики до розпалювання надiональноТ, расовоТ, релiгiйноТ ворожнечi та iнших дiй, тягне за собою вiдпо- вiдальнiсть, передбачену чинним законодавством (ст. 26). ГРОМАДЯНИ 67 За рiшенням суду з громадянина можуть бути стягнутi вит- рати по перевiрдi звернень, якi мiстять завiдомо неправдивi вiдомостi (ст. 27). Дiловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни1 вiдповiдно до Указу Президента УкраТни «Про заходи щодо забезпечення кон- ститудiйних прав громадян на звернення» вiд 19 березня 1997 р.2. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян покладається на органи державноТ влади й органи мiсдевого самоврядування. Нагляд за дотриманням законодав- ства про звернення громадян здiйснюють органи прокуратури (статтi 28, 29). Дiю Закону УкраТни «Про звернення громадян» не поши- рено на порядок розгляду заяв i скарг громадян, установлений кримiнально-продесуальним, дивiльним продесуальним i тру- довим законодавством. Особи, що не є громадянами УкраТни й законно перебувають на ТТ територiТ, мають право на подання звернення, як i громадяни УкраТни, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами. 25 жовтня 1991 р. для УкраТни набув чинностi Перший факультативний протокол до Мiжнародного пакту про грома- дянськi й полiтичнi права. Згiдно зi ст. 1 дього протоколу Ук- раТна визнає компетендiю Комiтету з прав людини, створено- го на пiдставi частини IV дього Пакту, приймати й розглядати повiдомлення вiд окремих осiб, якi стверджують, що вони є жертвами порушень якогось iз прав, викладених у Мiжнарод- ному пактi про громадянськi та полiтичнi права. Вiдповiдно до дього протоколу Комiтет може визнати неприйнятним по- вiдомлення, яке є анонiмним або яке, на його думку, являє со- бою зловживання правом.
< Попередня Наступна >
Підручники