Головне меню
Головна Підручники Адміністративне право України: Підручник § 3. Звернення громадян Адмiнiстративне право Украiни: Пiдручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та iн.

§ 3. Звернення громадян Адмiнiстративне право Украiни: Пiдручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та iн.

Адміністративне право - Адміністративне право України: Підручник

§ 3. Звернення громадян Вiдповiдно  до ст. 40 КонститудiТ УкраТни всi мають право направляти  iндивiдуальнi  чи колективнi  письмовi  звернення або особисто звертатися  до органiв державноТ влади, органiв мiсдевого самоврядування  та посадових i службових  осiб дих органiв, що зобов’язанi розглянути  звернення  й дати обґрун- товану вiдповiдь у встановлений  законом строк. Через звернення  громадян втiлюється  в життя один iз кон- ститудiйних  приндипiв  — участi громадян  в управлiннi  дер- жавними  та громадськими  справами. Звернення  є також важ- ливою формою контролю за законнiстю дiяльностi державних органiв i органiв мiсдевого самоврядування,  забезпечення  прав i свобод громадян. Питання практичноТ реалiзадiТ права на звернення врегульо- вано Законом  УкраТни «Про звернення  громадян»1.  Забезпе- чуючи громадянам  УкраТни можливiсть  на звернення, дей За- 1 Див.: Вiдомостi ВерховноТ Ради УкраТни. — 1996. — № 47. — Ст. 256. 62                                                                                                              ГЛАВА 5 кон деталiзує та розвиває  конститудiйнi  положення,  надаючи громадянам  право  звертатися  не тiльки  в органи  державноТ влади та органи  мiсдевого  самоврядування,   а й у об’єднання громадян, установи, органiзадiТ, незалежно вiд форм власностi, на пiдприємства, в засоби масовоТ iнформадiТ, до посадових осiб згiдно з Тх функдiональними   обов’язками щодо реалiзадiТ своТх содiально-економiчних,  полiтичних i особистих прав та закон- них iнтересiв чи Тх порушення. Звернення  громадян стосуються рiзних напрямiв дiяльностi суспiльства  й держави,  але, здебiльшого,  вони  мають єдину мету — звернути увагу вiдповiдних органiв i посадових осiб на необхiднiсть розв’язання проблем, що зачiпають суспiльнi iнте- реси або iнтереси конкретноТ особи. Загальними  ознаками звер- нень є те, що вони вiдбивають  стан справ у вiдповiднiй  сферi дiяльностi й несуть у собi iнформадiю, яка направляється  в дер- жа

внi органи чи органи мiсдевого самоврядування,  об’єднання громадян, на пiдприємства,  в установи, органiзадiТ. Розгляд  звернень  громадян,  безумовно,  породжує  правовi наслiдки,  однак слiд пам’ятати, що iнформадiя  громадян  но- сить емодiйний,  певною мiрою суб’єктивний  характер. Звернення  громадян як носiТ iнформадiТ мають важливе зна- чення для вирiшення питань, пов’язаних iз забезпеченням  прав i свобод людини й громадянина,  державного  та господарсько- го будiвнидтва,  управлiння  рiзними галузями  й сферами  еко- номiки, содiально-культурного   будiвнидтва i адмiнiстративно- полiтичноТ дiяльностi.  Взагалi  можна  сказати,  що звернення надходять у зв’язку з: а) реалiзадiєю  конкретних суб’єктивних прав; б) необхiднiстю виконання  обов’язкiв; в) бажанням прид- бати вiдповiдне суб’єктивне право, якого особа не має, але яке вона згiдно iз законодавством  може мати; г) необхiднiстю спри- яння в реалiзадiТ суб’єктивного права. ПропозидiТ громадян  переважно  спрямованi  на вдоскона- лення  рiзних  сторiн  дiяльностi  органiв  виконавчоТ влади  й органiв  мiсдевого  самоврядування.   У скаргах  обов’язковим елементом передбачено вказiвку на конкретний  факт порушен- ня прав i свобод громадян. Закон  (ст. 3) називає  три види звернень  громадян: пропо- зидiТ (зауваження),   заяви (клопотання),   скарги. Пропозицiя (зауваження)  — звернення  громадян, де вислов* люються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної ГРОМАДЯНИ                                                                                                     63 влади й органів місцевого самоврядування,  депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин і умов життя громадян, удосконалення пра* вової основи державного і громадського життя, соціально*куль* турної та інших сфер діяльності держави й суспільства. Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння  реалізації  закріплених  Конституцією  і чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про по* рушення  чинного законодавства  чи недоліки  в діяльності підприємств, установ, організацій,  незалежно від форм влас* ності, народних  депутатів  України, депутатів  місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядуван* ня, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, по* садових осіб. Згiдно  зi ст. 4 Закону  до рiшень, дiй (бездiяльностi),   якi можуть бути оскарженi,  належать  такi в сферi управлiнськоТ дiяльностi, внаслiдок яких: порушено права й законнi iнтереси чи свободи громадяни- на (групи громадян); створено  перешкоди  для  здiйснення  громадянином  його прав i законних  iнтересiв чи свобод; незаконно покладено на громадянина будь-якi обов’язки або його незаконно притягнуто  до вiдповiдальностi. Звернення   адресують суб’єктам, до повноважень  яких на- лежить розв’язання  порушених у зверненнях  питань. У зверненнях  має бути зазначено  прiзвище,  iм’я, по бать- ковi, мiсде проживання  громадянина, викладено суть поруше- ного питання,  зауваження,  пропозидiТ, заяви  чи скарги, про- хання чи вимоги. Письмове  звернення  повинен пiдписати  за- явник (заявники)   iз зазначенням  дати. При недотриманнi  дих вимог звернення повертають заявниковi  з вiдповiдними  роз’яс- неннями  не пiзнiш як через десять днiв вiд дня його надход- ження (ст. 5). Звернення,  оформленi  належним  чином i поданi в установле- ному порядку, пiдлягають обов’язковому прийняттю  та розгляду. 64                                                                                                              ГЛАВА 5 Якщо порушенi в зверненнi  питання  не входять до повно- важень вiдповiдних суб’єктiв, його в термiн не бiльше п’яти днiв пересилають за належнiстю вiдповiдному органу чи посадовiй особi, про що повiдомляють  заявника  (ст. 7). Заборонено  розголошувати  вiдомостi, що мiстяться  в звер- неннях.  Анонiмнi звернення  не розглядаються.  Не розглядає повторнi  звернення  один i той же орган вiд одного й того ж громадянина  з одного й того ж питання, якщо перше вирiшено по сутi, а також звернення  (скарги),  направленi з порушенням термiнiв подачi — протягом одного року з моменту його прий- няття, але не пiзнiше одного мiсядя  з часу ознайомлення  гро- мадянина з прийнятим  рiшенням, та звернення осiб, що визнанi судом недiєздатними  (ст. 8). Про наслiдки розгляду звернень повiдомляють  заявникiв. Рi- шення про вiдмову в задоволеннi вимог, викладених у заявi (кло- потаннi),  доводять до вiдома громадянина  в письмовiй формi з посиланням  на Закон i викладенням  причин вiдмови, а також iз роз’ясненням порядку оскарження  прийнятого  рiшення. Звернення   ГероТв Радянського  Союзу, ГероТв Содiалiстич- ноТ Прадi,  iнвалiдiв  ВеликоТ ВiтчизняноТ вiйни  розглядають першi керiвники державних органiв, органiв мiсдевого самовря- дування, пiдприємств, установ i органiзадiй  особисто (ст. 15). Скарги  подають у порядку  пiдлеглостi  вищому органу або посадовiй  особi, що не позбавляє  громадянина  права зверну- тися  до суду згiдно з чинним  законодавством.  У разi вiдсут- ностi вищого органу або незгоди громадянина  з прийнятим  за скаргою рiшенням вiн може звернутися  безпосередньо до суду. Скарги  на рiшення  загальних  зборiв  членiв  колективних сiльськогосподарських   пiдприємств,  акдiонерних  товариств, юридичних осiб, створених на основi колективноТ власностi, а також на рiшення  вищих державних  органiв вирiшують  у су- довому порядку (ст. 16). Громадянин   може  подати  скаргу  особисто  або  через уповноважену  на де iншу особу. Скаргу  в iнтересах громадя- нина за його уповноваженням,  оформленим  у встановленому законом порядку, може бути подано iншою особою, трудовим колективом   або органiзадiєю,  яка  здiйснює  правозахисну дiяльнiсть. У iнтересах неповнолiтнiх  i недiєздатних  осiб скар- гу подають Тх законнi представники. ГРОМАДЯНИ                                                                                                     65 До скарги додають наявнi в громадянина  рiшення або копiТ рiшень, якщо  громадянин  ранiше  звертався  за розв’язанням порушених ним питань, а також iншi документи, якi пiсля роз- гляду скарги громадянину  повертають. Пропущений   з поважноТ причини  термiн  подання  скарги може бути поновлений  органом чи посадовою особою, що роз- глядає скаргу (ст. 17). Права громадянина  пiд час розгляду заяви чи скарги та обо- в’язки суб’єктiв, що Тх розглядають, закрiпленi вiдповiдно у стат- тях 18 i 19 Закону. Звернення  громадян розглядають безоплатно. Громадянин, який звернувся iз заявою чи скаргою до вiдпо- вiдних суб’єктiв, має право: особисто викласти аргументи особi, що перевiряла  заяву чи скаргу, та брати участь у перевiрдi поданоТ скарги чи заяви; знайомитися  з матерiалами  перевiрки; подавати  додатковi  матерiали  або наполягати  на Тх запитi органом, який розглядає  заяву чи скаргу; бути присутнiм пiд час розгляду заяви чи скарги; користуватися  послугами адвоката або представника трудового колективу, органiзадiТ, яка здiйснює правозахисну функдiю, офор- мивши де уповноваження  в установленому законом порядку; одержати письмову вiдповiдь про результати  розгляду зая- ви чи скарги; висловлювати  усно або письмово вимогу щодо забезпечен- ня дотримання  таємнидi розгляду заяви чи карги; вимагати вiдшкодування  збиткiв, якщо вони стали резуль- татом порушення  встановленого  порядку розгляду звернень. Органи державноТ влади й органи мiсдевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзадiТ незалежно вiд форм власностi, об’єднання громадян, засоби масовоТ iнформадiТ, Тх керiвники  та iншi посадовi особи в межах своТх повноважень  зобов’язанi: об’єктивно, всебiчно й вчасно перевiряти  заяви чи скарги; на прохання  громадянина  запрошувати  його на засiдання вiдповiдного органу, що розглядає  заяву чи скаргу; скасовувати  або змiнювати  рiшення,  якi оскаржуються,  у випадках, передбачених  законодавством  УкраТни; забезпечувати  поновлення  порушених  прав, реальне вико- нання прийнятих  у зв’язку iз заявою чи скаргою рiшень; письмово  повiдомляти  громадянина  про результати  пере- вiрки заяви чи скарги й суть прийнятого  рiшення; 66                                                                                                              ГЛАВА 5 вживати  заходiв щодо припинення  неправомiрних  дiй; ви- являти  та лiквiдовувати  причини  й умови, що сприяли  пору- шенням;  вживати  заходiв щодо вiдшкодування  матерiальних збиткiв i здiйснювати  iншi заходи, передбаченi Законом  «Про звернення  громадян»  та iншими законами  УкраТни. Звернення  розглядають i вирiшують у термiн не бiльше одно- го мiсядя вiд дня Тх надходження, а тi, що не потребують додатко- вого вивчення,— невiдкладно,  але не пiзнiше п’ятнаддяти  днiв вiд дня Тх отримання.  Якщо в мiсячний  термiн розв’язати пору- шенi в зверненнi питання неможливо, то вiн може бути подовже- ний. При дьому загальний термiн вирiшення питань, порушених у зверненнi, не може перевищувати  сорока п’яти днiв (ст. 20). Особи, виннi в порушеннi  Закону  «Про звернення  грома- дян», несуть  дисдиплiнарну,   дивiльну,  адмiнiстративну   або кримiнальну   вiдповiдальнiсть,  передбачену  законодавством УкраТни (ст. 24). Матерiальнi  збитки, завданi громадяниновi  в зв’язку з по- рушенням  вимог закону  пiд час розгляду  скарги, пiдлягають вiдшкодуванню. У разi задоволення  скарги  орган або посадова  особа, якi прийняли  неправомiрне  рiшення щодо звернення  громадяни- на, вiдшкодовують  йому завданi матерiальнi  збитки, пов’язанi з поданням i розглядом скарги, обґрунтованi  витрати, понесенi в зв’язку з виТздом для розгляду скарги на вимогу вiдповiдно- го органу, й втрачений за дей час заробiток. Спори з дього пи- тання розглядають  у судовому порядку. Громадяниновi  на його вимогу й у порядку, встановленому чинним законодавством,  можуть бути вiдшкодованi  моральнi збитки, завданi неправомiрними  дiями або рiшеннями  органу чи посадовоТ особи пiд час розгляду  скарги. Розмiр  вiдшкоду- вання  моральних  (немайнових)   збиткiв  у грошовому  виразi визначає суд (ст. 25). Звернення,   яке  мiстить  наклеп  i образи,  дискредитадiю органiв  державноТ влади, органiв  мiсдевого  самоврядування, об’єднань громадян  та Тх посадових  осiб, керiвникiв  та iнших посадових  осiб пiдприємств,  установ i органiзадiй  незалежно вiд форм  власностi,  заклики  до розпалювання   надiональноТ, расовоТ, релiгiйноТ ворожнечi та iнших дiй, тягне за собою вiдпо- вiдальнiсть, передбачену чинним законодавством  (ст. 26). ГРОМАДЯНИ                                                                                                     67 За рiшенням суду з громадянина  можуть бути стягнутi вит- рати по перевiрдi  звернень,  якi мiстять  завiдомо  неправдивi вiдомостi (ст. 27). Дiловодство  щодо звернень  громадян  ведеться  в порядку, встановленому  Кабiнетом  Мiнiстрiв  УкраТни1  вiдповiдно  до Указу Президента УкраТни «Про заходи щодо забезпечення кон- ститудiйних  прав громадян на звернення» вiд 19 березня 1997 р.2. Контроль  за дотриманням  законодавства   про звернення громадян  покладається  на органи  державноТ влади  й органи мiсдевого самоврядування.  Нагляд за дотриманням  законодав- ства про звернення  громадян здiйснюють органи прокуратури (статтi 28, 29). Дiю Закону  УкраТни «Про звернення  громадян»  не поши- рено на порядок розгляду заяв i скарг громадян, установлений кримiнально-продесуальним,   дивiльним  продесуальним  i тру- довим законодавством. Особи, що не є громадянами  УкраТни й законно перебувають на ТТ територiТ, мають право на подання звернення, як i громадяни УкраТни, якщо iнше не передбачено мiжнародними  договорами. 25 жовтня  1991 р. для  УкраТни набув  чинностi  Перший факультативний   протокол до Мiжнародного  пакту про грома- дянськi й полiтичнi права. Згiдно зi ст. 1 дього протоколу  Ук- раТна визнає компетендiю  Комiтету з прав людини, створено- го на пiдставi частини IV дього Пакту, приймати  й розглядати повiдомлення  вiд окремих  осiб, якi стверджують,  що вони  є жертвами порушень якогось iз прав, викладених  у Мiжнарод- ному пактi про громадянськi  та полiтичнi права. Вiдповiдно до дього  протоколу  Комiтет  може визнати  неприйнятним   по- вiдомлення,  яке є анонiмним  або яке, на його думку, являє  со- бою зловживання  правом. < Попередня   Наступна >