121

---

Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування

1. Права та обов'язки, встановлені законом для братів та сес­тер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. 2. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, ма­ють право на спілкування. 3. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілку­ванню. 4. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні сво­їх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього про­живання.

Споріднення — це кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного або від спільного предка. Залежно від цього та­кий зв'язок (лінія споріднення) може бути прямим або побіч­ним. Кровний зв'язок є прямим, коли одна особа походить від іншої. Прямий зв'язок може бути низхідним (від предків до на­щадків) і висхідним (від нащадків до предків).

Кровний зв'язок (лінія споріднення) є побічним, якщо дві чи більше особи походять від спільного предка, наприклад, рідні брати і сестри від спільних батьків або від одного з них, двоюрід­ні брати і сестри від спільних дідуся і бабусі чи від когось з них.

Стаття, що коментується, встановлює права та обов'язки рід­них (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер. Повнорідними є рідні брати і сестри, які походять від спільних батьків, а неповнорідними — рідні брати і сестри, у яких лише один із батьків є спільним (якщо це батько, брати і сестри називають­ся єдинокровними, а якщо мати — єдиноутробними).

Частина 2 коментованої статті передбачає право братів і сес­тер на спілкування. Це право належить до особистих немайнових прав, про які неодноразово згадувалося вище. Особливої актуальності реалізація зазначеного права набуває у тих випад­ках коли в силу тих або інших життєвих обставин брати і сес­три'не проживають разом, внаслі

док чого утруднюється їх спіл­кування між собою. Крім того, можливі випадки, коли з тих або інших причин батьки перешкоджають такому спілкуванню. З метою підтримання та зміцнення родинних зв'язків законода­вець і закріплює право рідних братів і сестер на спілкування не­залежно від їх місцезнаходження і ставлення до цього батьків або інших членів сім'ї.

Частина 3 закріплює положення про те, що батьки, дід, ба­ба, інші особи (опікуни, піклувальники тощо), з якими прожи­вають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані не тільки не пе­решкоджати їх спілкуванню, а й сприяти цьому. Зі змісту цієї статті можна також зробити висновок, що батьки, баба, дід та інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, повинні інформувати їх про наявність у них рідних братів, сес­тер незалежно від життєвих обставин. Ця норма, безумовно, спрямована на розвиток родинних зв'язків, зміцнення їх і сім'ї в цілому.

Частина 4 встановлює право повнолітніх осіб брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер незалежно від міс­ця їх проживання. Загалом очевидно, що це положення також спрямоване на захист родинних зв'язків між братами і сестрами і що воно реалізується у тих випадках, коли у дітей немає бать­ків або батьки позбавлені батьківських прав. Життя свідчить, що у таких ситуаціях саме старші (повнолітні) брати і сестри займаються вихованням малят. А у повноцінних сім'ях переваж­не право на виховання неповнолітніх дітей належить батькам (див. коментар до ст. 151).

 

< Попередня   Наступна >