Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ V (ст.257-274) Стаття 267. Обов'язок по утриманню братів та сестер

Стаття 267. Обов'язок по утриманню братів та сестер

Сімейний кодек - Розділ V (ст.257-274)
122

Стаття 267. Обов'язок по утриманню братів та сестер

1. Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допо­моги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці осо­би з поважних причин не можуть надавати їм належного утриман­ня, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати ма­теріальну допомогу. 2. Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацез­датних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

До повнолітніх братів і сестер, зобов'язаних утримувати сво­їх малолітніх, неповнолітніх братів і сестер, закон відносить усіх рідних братів і сестер, тобто як повнорідних (таких, що мають спільних батька і матір), так і неповнорідних (народжених різ­ними матерями від одного батька), а також єдиноутробних (та­ких, що мають спільну матір, але різних батьків).

Повнолітні брати та сестри повинні виконувати зазначений обов'язок у тих випадках, коли їх малолітні, неповнолітні брати і сестри потребують матеріальної допомоги, не мають батьків, чоловіка, дружини або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повно­літні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, право на одержання матеріальної допомоги від своїх повнолітніх братів, сестер мають їх брати і сестри, якщо:

1) вони є малолітніми, неповнолітніми дітьми, тобто особа­ми, які не досягли повноліття — 18 років;

2) потребують матеріальної допомоги, тобто якщо їх заробіт­на плата, пенсія, доходи від використання належного їм майна, інші доходи не забезпечують цим особам про

житкового мініму­му, встановленого законом;

3) не мають батьків, чоловіка, дружини, які відповідно до правил, встановлених нормами глав 9 і 16 СК, зобов'язані на­самперед утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх дітей, а також непрацездатних і таких, що потребують матеріальної до­помоги, чоловіка, дружину;

4) батьки, чоловік, дружина з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

5) повнолітні брати, сестри можуть надавати матеріальну до­помогу.

Зазначені умови утворюють юридичний склад, необхідний для виникнення у малолітніх, неповнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, суб'єктивного права на одержання аліментів від повнолітніх братів і сестер.

Отже, якщо суд встановить відсутність хоча б однієї з цих зазначених у ч. 1 статті, що коментується, умов, необхідних для виникнення у малолітніх, неповнолітніх братів і сестер права на одержання матеріальної допомоги від своїх повнолітніх бра­тів і сестер, аліментний обов'язок останніх не повинен виник­нути. А якщо він виник, то за рішенням суду має бути припи­нений.

Оскільки ч. 1 коментованої статті не пов'язує аліментний обов'язок повнолітніх братів і сестер з їх працездатністю, мож­ливий висновок, що до сплати аліментів можуть бути притягну­ті й непрацездатні повнолітні брати і сестри, якщо вони за сво­їм матеріальним становищем спроможні надавати матеріальну допомогу малолітнім, неповнолітнім братам і сестрам (наприк­лад, якщо повнолітній непрацездатний брат-інвалід має значну пенсію).

Розглядаючи справи про стягнення коштів на утримання ма­лолітніх, неповнолітніх братів і сестер, які потребують матері­альної допомоги, з їх повнолітніх братів і сестер, суд має ре­тельно вивчати матеріальне становище і сімейний стан сторін з тим, щоб у судовому рішенні визначити, з кого з них і в якому розмірі стягувати аліменти.

Якщо батьки малолітньої, неповнолітньої дитини, чоловік, дружина працюють і можуть утримувати її, аліменти з повноліт­ніх братів і сестер не повинні стягуватись.

У ч. 2 статті, яка коментується, міститься правило про те, що повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацездат­них повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної до­помоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сес­три можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, право на одержання матеріальної допомоги від повно­літніх братів і сестер мають повнолітні брати і сестри, якщо:

1) вони є непрацездатними за віком, тобто досягли пенсій­ного віку, встановленого законом, або за станом здоров'я, тоб­то є інвалідами І, II або III групи;

2) потребують матеріальної допомоги, тобто якщо їх заробіт­на плата, пенсія, доходи від використання належного їм майна, інші доходи не забезпечують цим особам прожиткового мініму­му, встановленого законом;

3) не мають чоловіка, дружини, батьків або своїх повноліт­ніх дітей, які згідно з правилами, встановленими нормами глав 9, 16 і 17 СК, зобов'язані у першу чергу утримувати своїх непра­цездатних чоловіка, дружину, повнолітніх дітей, батьків, які потребують матеріальної допомоги;

4) повнолітні брати і сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Зазначені умови утворюють юридичний склад, необхідний для виникнення у непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, суб'єктивного права на одержання аліментів від повнолітніх братів і сестер.

Отже, якщо суд встановить відсутність хоча б однієї з зазна­чених у ч. 2 коментованої статті умов, необхідних для виник­нення у повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріаль­ної допомоги, права на її одержання від своїх повнолітніх бра­тів і сестер, аліментний обов'язок останніх не повинен виник­нути. А якщо він виник, то за рішенням суду має бути припи­нений.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук