219

---

Стаття 271. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повно­ліття

1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родича­ми або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'язана утримува­ти непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати мате­ріальну допомогу.

Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріаль­ної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть нада­вати їм належного утримання.

Сімейним законодавством передбачені взаємні права та обов'язки щодо утримання фактичних вихователів і фактичних вихованців (статті 269 і 271 СК).

У статті, що коментується, містяться умови, необхідні для виникнення у непрацездатних фактичних вихователів права на одержання аліментів від повнолітніх фактичних вихованців.

Право на одержання аліментів від повнолітнього фактично­го вихованця у фактичного вихователя виникає, якщо:

1) фактичний вихованець до досягнення повноліття не менш як п'ять років проживав із фактичним вихователем однією сім'єю;

2) фактичний вихователь є непрацездатним за віком, тобто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або за станом здоров'я, тобто є інвалідом І, II або III групи;

3) фактичний вихователь потребує матеріальної допомоги, тобто його заробітна плата, пенсія, доходи від використання на­лежного йому майна, інші доходи не забезпечують цій особі прожиткового мінімуму, встановленого законом;

4) у фактичного вихователя немає дружини, чоловіка, пов­нолітніх дітей, братів та сестер, тобто осіб, які згідно з прави­лами, встановленими нормами

глав 9, 16 і 17 СК, зобов'язані утримувати своїх дружину, чоловіка, батьків, братів і сестер;

5) ці особи з поважних причин не можуть надавати йому на­лежного утримання;

6) фактичний вихованець може надавати матеріальну допо­могу.

Зазначені умови утворюють юридичний склад, необхідний для виникнення у непрацездатного фактичного вихователя, який потребує матеріальної допомоги, суб'єктивного права на одержання аліментів від повнолітнього фактичного вихованця.

Отже, якщо суд встановить відсутність хоча б однієї з зазна­чених у коментованій статті умов, необхідних для виникнення у непрацездатного фактичного вихователя, який потребує мате­ріальної допомоги, суб'єктивного права на одержання аліментів від повнолітнього фактичного вихованця, аліментний обов'язок останнього не має виникнути. А якщо він виник, то за рішен­ням суду має бути припинений.

 

< Попередня   Наступна >