109

---

Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою

1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу). 2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або бу­ла позбавлена їхнього піклування.

У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що ма­ють істотне значення.

Метою усиновлення є надання дітям, які з якихось причин позбавлені батьківського піклування, сприятливих умов для ви­ховання в сім'ї.

Відповідно до ст. 6 СК правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Дитина, яка не досягла 14 років, вважається малолітньою.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років.

Усиновлювати можна лише малолітніх і неповнолітніх дітей. Ця вимога закону ґрунтується на тому, що усиновлення лише тоді відповідає інтересам дитини, коли вона є малолітньою чи неповнолітньою і, природно, відчуває потребу у батьківській турботі та увазі.

Особи, які досягли повноліття, як правило, не можуть бу­ти усиновлені, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК 1963 р. і ст. 34 ЦК 2003 р. вони мають повну цивільну дієздатність. А батьківські права та обов'язки щодо повнолітніх дітей припиняються.

Водночас права та обов'язки усиновлювача і його родичів, з одного боку, та усиновленого — з другого, що виникають на підставі рішення суду про усиновлення, є взаємними і зберіга­ються й після досягнення усиновленим повноліття.

Закон не передбачає обмеження можливості усиновлення залежно від стану здоров'я дитини, яка усиновлюється. Однак відповідно до п. 4 Порядку передачі дітей на усиновленн

я хво­рі діти можуть усиновлюватись, якщо за характером (плином) хвороби вони не потребують постійного (довічного) перебуван­ня і лікування в спеціальних лікувально-профілактичних закла­дах. Проте така дитина може бути усиновлена за умови, що усиновлювачі, попереджені про її хворобу та її можливі наслідки, все одно наполягають на усиновленні саме її.

У ч. 2 коментованої статті вперше у сімейному законодавтві України встановлено, що у виняткових випадках суд може пос­тановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або позбавлена їх піклування. У такому разі суд має брати до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають іс­тотне значення.

 

< Попередня   Наступна >