Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей

Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
187

Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяль­ності щодо усиновлення дітей

1. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення ді­тей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї гро­мадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Зміст статті, що коментується, відповідає змісту ч. 10 ст. 24 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з якою посеред­ницька, комерційна діяльність, пов'язана з усиновленням дітей, переданням їх під опіку, піклування або на виховання в сім'ї гро­мадян України або інших держав забороняється законом.

Коментована стаття встановлює загальну заборону здійснен­ня такої діяльності

Заборона встановлена у зв'язку з тим, що підстави, умови й порядок усиновлення дітей, а також передання їх під опіку, пік­лування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства регламентовані сімейним законодав­ством та іншими нормативно-правовими актами України.

Так, підстави, умови й порядок усиновлення дитини визна­чаються статтями 207—242 СК, статтями 265-1—265-5 ЦПК і Порядком передачі дітей на усиновлення, а встановлення опі­ки, піклування — статтями 243—251 СК і Правилами опіки та піклування.

Підстави й порядок передання дітей на виховання в сім'ї громадян України визначаються Положенням про прийомну сім'ю.

Різновидом інституту передання дітей на виховання в сім'ї громадян України є дитячий будинок сімейного типу.

Водночас не є посередницькою діяльність органів опіки та піклування і органів виконавчої влади по виконанню покладе­них на них обов'язків виявляти, ставити на облік та влаштовувати дітей, які залишилися без батьківського піклування, а та­кож діяльність спеціально уповноважених іноз

емними держава­ми органів і організацій щодо усиновлення дітей, які є грома­дянами України, іноземними громадянами й особами без гро­мадянства, що здійснюється на території України в силу міжна­родних договорів нашої держави або на основі принципу вза­ємності.

Стаття, що коментується, має відсильний характер, оскільки норми сімейного законодавства України не встановлюють від­повідальності за незаконну посередницьку, комерційну діяль­ність, пов'язану з усиновленням дітей, які є громадянами Укра­їни, а також переданням їх під опіку, піклування або на вихо­вання в сім'ї громадян України, іноземців чи осіб без грома­дянства.

Водночас така діяльність кримінальним законодавством Ук­раїни визнається злочином (ст. 169 КК).

Незаконною посередницькою діяльністю щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування або на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства треба вважати таку діяльність, яка здійснюється з метою одер­жання прибутку, тобто є комерційною.

Відповідно до ст. 169 КК незаконна посередницька діяль­ність або інші незаконні дії щодо усиновлення дитини, пере­дання її під опіку, піклування чи на виховання в сім'ю грома­дян караються виправними роботами на строк до двох років або штрафом від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а якщо ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, пов­торно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі нас­лідки, — позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук