Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину

Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
124

Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину

1. Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділа­ми та управліннями районних, районних у містах Києві та Севас­тополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, відповідними управліннями освіти обласних, Ки­ївської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також Центром з усиновлення дітей у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України. 2. Облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають уси­новити дітей, ведеться виключно Центром з усиновлення дітей.

Щоб створити усиновлювачам і дітям, які усиновлюються, рівні умови, а також для забезпечення контролю за цим проце­сом облік дітей, які можуть бути усиновлені, та облік осіб, які бажають їх усиновити, ведуться окремо.

Облік дітей, які можуть бути усиновлені, ведеться зазначе­ними у ст. 214 СК державними органами в порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України. Пункти 14—22 Порядку пе­редачі дітей на усиновлення з вичерпною повнотою регламен­тують порядок обліку дітей, які можуть бути усиновлені грома­дянами України та іноземними громадянами (див. коментар до цієї статті).

Особами, які бажають усиновити дитину, яка є громадяни­ном України, можуть бути громадяни України незалежно від місця їх проживання, іноземці й особи без громадянства.

Усиновлення дітей, котрі є громадянами України, іноземни­ми громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами на­шої держави, на території України здійснюється відповідно до правил, встановлених нормами глави 18 СК, у порядку, перед­баченому для громадян України.

Облік громадян України, які бажають усиновити дитину, ве­д

еться зазначеними у ч. 1 статті, що коментується, державними органами згідно з правилами, встановленими пунктами 23—31 Порядку передачі дітей на усиновлення.

Громадяни, які виявили бажання усиновити дитину, пода­ють до відділу освіти за місцем свого проживання заяву з про­ханням дати висновок щодо їх можливості бути усиновлювачами. До заяви додаються: довідка з місця роботи цих громадян про займану ними посаду та їх заробітну плату або копія декла­рації про доходи, засвідчена у встановленому порядку; копія Свідоцтва про шлюб (якщо заявник одружений); медичний висновок державного лікувально-профілактичного закладу про стан здоров'я особи, яка бажає усиновити дитину.

При поданні цих документів заявник особисто пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує його особу.

Відділ освіти зобов'язаний роз'яснити особам, які бажають усиновити дитину, їх права та обов'язки, що виникають внаслі­док усиновлення, та інші пов'язані з ним питання.

Для підготовки висновку про можливість конкретних осіб бути усиновлювачами дитини відділ освіти складає акт про ре­зультати вивчення житлово-побутових умов громадян, які бажа­ють усиновити дитину, з зазначенням їх біографічних даних, складу сім'ї, наявності у них своїх дітей та інших відомостей.

Строк дії цього акта, як й документів, що додаються до зая­ви, становить один рік від дня їх укладення або видачі.

Протягом десяти днів від дня подання особами, які бажають усиновити дитину, заяви та відповідних документів, а також складення акта про результати обстеження їх житлово-побутових умов відділ освіти готує висновок про можливість цих осіб бути усиновлювачами. Такий висновок є підставою для взяття на облік особи, яка бажає всиновити дитину, як кандидата в усиновлювачі, а також для підбору дитини та знайомства з нею.

Якщо особі, яка бажає усиновити дитину, відмовлено у взят­ті її на облік як кандидата в усиновлювачі, висновок про це і всі подані нею документи відділ освіти повертає їй у п'ятиден­ний строк від дня його складення.

Відмова відділу освіти у взятті заявника на облік як канди­дата в усиновлювачі може бути оскаржена ним до суду з додер­жанням правил, встановлених главою 31-А ЦПК.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають усиновити дітей, які є гро­мадянами України, ведеться виключно Центром з усиновлення дітей.

Правила обліку іноземців та осіб без громадянства, котрі ви­явили бажання усиновити дитину, яка є громадянином Украї­ни, містяться в пунктах 41 і 42 Порядку передачі дітей на уси­новлення.

Іноземці, котрі виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, повинні звернутися до Центру з уси­новлення дітей з письмовою заявою про взяття їх на облік як кандидатів в усиновлювачі і видачу їм направлення до відповід­ного державного дитячого закладу для підбору дитини і вста­новлення з нею контакту.

До заяви додаються такі документи: дозвіл компетентного органу країни проживання кандидата в усиновлювачі, що під­тверджує його можливість бути усиновлювачем, із зазначенням житлово-побутових умов, біографічних даних заявника, складу його сім'ї, наявності у нього своїх дітей та інших відомостей (якщо дозвіл видано недержавним органом, до нього має бути додана копія ліцензії на здійснення органом, що видав дозвіл, діяльності, пов'язаної з усиновленням); дозвіл компетентного органу країни проживання кандидата в усиновлювачі на в'їзд до неї і постійне проживання в ній усиновленої дитини (такими компетентними органами є, наприклад, у США — Служба імміграції та натуралізації; у Канаді — Уряд провінцій; в Італії — Суд у справах неповнолітніх; в Ізраїлі — Міністерство внутріш­ніх справ; у Німеччині — Окружне бюро (відділ) у справах іно­земців; у Франції — Міжнародна служба усиновлення при Мі­ністерстві закордонних справ тощо); документ про доходи, за­робіток, прибуток заявника; медичний висновок про стан здо­ров'я кожного кандидата в усиновлювачі; копія Свідоцтва про шлюб (якщо заявники одружені); копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу кандидата в усиновлювачі; відо­мості уповноваженого органу про те, що ніхто з кандидатів в усиновлювачі, які подали заяву, не притягався до кримінальної відповідальності; зобов'язання кандидата в усиновлювачі у разі усиновлення дитини протягом місячного строку поставити її на консульський облік у консульській установі України (із зазна­ченням, в якій саме) в країні його проживання і надавати цій установі періодичну інформацію (не рідше одного разу на рік) про умови проживання і виховання дитини, можливості її пред­ставника спілкуватися з нею.

Зазначені документи (крім копії паспорта або іншого доку­мента, що посвідчує особу) мають бути легалізовані у встанов­леному порядку, якщо інше не передбачене законодавством чи міжнародними договорами України.

Строк дії цих документів — один рік.

Документи подаються до Центру з усиновлення дітей разом з текстом їх перекладу на українську мову. Перекладаються до­кументи, легалізовані у встановленому порядку, якщо інше не передбачене законодавством України або міжнародними дого­ворами. Переклад засвідчується в консульській установі Украї­ни в країні проживання кандидата в усиновлювачі або в органі державного нотаріату на території України.

Центр з усиновлення дітей у десятиденний строк розглядає подані документи, бере кандидатів в усиновлювачі на облік, на­дає їм інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, і ви­дає направлення до органу опіки та піклування для підбору ди­тини та встановлення контакту з нею.

Разом з направленням кандидатам в усиновлювачі поверта­ються прошнуровані, опечатані й засвідчені підписом керівни­ка Центру з усиновлення дітей їх документи (із зазначенням кількості сторінок і номера, під яким кандидат перебуває на об­ліку) для подання їх до відділу освіти за місцем проживання усиновлюваної дитини.

У разі відмови у взятті на облік кандидата в усиновлювачі за­явнику дається аргументована відповідь у письмовій формі з поверненням поданих ним документів.

Особи, взяті на облік як кандидати в усиновлювачі, мають право: одержувати детальну інформацію про дитину, яка може бути усиновлена; ознайомлюватися з документами дитини, зок­рема такими, які містять відомості про стан її здоров'я; прово­дити додаткове медичне обстеження дитини з допомогою свого лікаря у присутності представника державного дитячого закла­ду, в якому перебуває, утримується або виховується дитина; звертатися до суду із заявою про усиновлення конкретної дити­ни, зміну її прізвища, імені та по батькові, дати, місця народ­ження та про запис їх її батьками.

Кандидати в усиновлювачі, які не змогли підібрати дитину за направленням, можуть звертатися за одержанням інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, до іншого відділу освіти або до Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, уп­равління освіти обласної, Київської або Севастопольської місь­кої державної адміністрації чи до Центру з усиновлення дітей.

 

< Попередня   Наступна >