138

---

Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення ди­тини

1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмо­ва згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально. 2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди друго­го з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне зна­чення. 3. Усиновлення дитини провадиться без згоди другого з под­ружжя у випадку, передбаченому статтею 120 цього Кодексу.

Оскільки, як вже зазначалось, усиновлення є однією з форм сімейного виховання, бажано, щоб воно здійснювалось обома з подружжя, що й має місце у переважній більшості випадків. Водночас якщо один із подружжя не бажає бути усиновлюва-чем дитини (або не є її батьком, матір'ю), це не може бути пе­решкодою до її усиновлення другим із подружжя, за умови, що перший з подружжя дає засвідчену нотаріально письмову згоду на усиновлення дитини другим з них.

Закріплюючи таке правило, законодавець виходив з визнан­ня неможливості забезпечення нормальних умов проживання дитини в сім'ї у тому разі, коли один із подружжя заперечує проти її усиновлення другим з них. Отже, якщо один із подруж­жя заперечує проти усиновлення дитини другим з подружжя, усиновлення дитини не допускається.

Закон передбачає письмову нотаріальну форму вияву згоди того з подружжя, хто не бажає бути усиновлювачем дитини, на її усиновлення другим з них. Уявляється, що це положення знач­ною мірою спрямоване на забезпечення інтересів дитини і того з подружжя, хто бажає усиновити її. Адже згідно з законом відсут­ність такої згоди може бути підставою для визнання усиновлен­ня дитини недійсним (див. коментар до ч. 4 ст. 236). За наявнос­ті зазначеної згоди доведення факту її дачі другим із подружжя (або відсутності такого факту) у процесі судового розгляду спра­ви про визнання усиновлення недійсним значн

о спрощується.

Усиновлення, здійснене одним із подружжя за нотаріально засвідченою письмовою згодою другого з подружжя, який не бажає бути усиновлювачем дитини, породжує батьківські права та обов'язки лише для того з подружжя, хто є усиновлювачем. За цієї умови той з подружжя, хто не схотів бути усиновлюва­чем дитини, усиновленої його дружиною або чоловіком, є віт­чимом чи мачухою.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, усиновлення ди­тини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний судом у встановленому законом порядку (згідно з нормами глави 35 ЦПК) безвісно відсутнім, оскільки його зго­ду на усиновлення одержати неможливо.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 119 СК за заявою подружжя або за позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка про­ живати спільно.

За загальним правилом встановлення за постановою суду ре­жиму окремого проживання не припиняє тих визначених сі­мейним законодавством прав та обов'язків подружжя, які вони мали до того, а також прав і обов'язків, закріплених у шлюбно­му договорі (див. коментар до ч. 1 ст. 120).

Однак одним із правових наслідків встановлення зазначено­го режиму є поява можливості усиновлення дитини одним із подружжя без згоди другого (див. коментар до п. З ч. 2 ст. 120).

Згідно з ч. 2 коментованої статті згода другого з подружжя на усиновлення дитини не потрібна, якщо він визнаний недієз­датним.

Це пояснюється тим, що особи, визнані судом у встановле­ному законом порядку (відповідно до норм глави 34 ЦПК) не­дієздатними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, не здатні виявляти свою волю, оскільки вони не усвідомлюють значення своїх дій та (або) керувати ними. Саме тому над ни­ми встановлюється опіка.

Усиновлення дитини може бути проведене без згоди друго­го з подружжя також за наявності інших обставин, що мають іс­тотне значення (зокрема якщо дружина або чоловік позбавлені батьківських прав і ці права не поновлені, коли дитина перебу­ває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи нар­кологічному диспансері, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами тощо).

На підтвердження того, що другий з подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або недієз­датним, а також встановлення судом режиму роздільного про­живання подружжя, повинна бути подана копія відповідного рі­шення суду, що набрало законної сили.

 

< Попередня   Наступна >