Стаття 225. Момент здійснення усиновлення

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
106

Стаття 225. Момент здійснення усиновлення

1. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чин­ності рішенням суду про усиновлення. 2. За бажанням усиновлювача державний орган реєстрації ак­тів цивільного стану видає на підставі рішення суду Свідоцтво про усиновлення, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 265-5 ЦПК за результатами розгляду заяви про усиновлення дитини суд постановляє рішення, яке має відпові­дати вимогам, що ставляться до кожного судового рішення як акта правосуддя (статті 202, 203, 209—212, 231 ЦПК).

У резолютивній частині судового рішення дістає відображен­ня позитивне вирішення заяви про усиновлення, а також про зміну за клопотанням заявника (заявників) імені, прізвища, по батькові, дати і місця народження дитини і про запис усиновлювачів її батьками.

Якщо рішення суду про усиновлення не оскаржене заінтересованими особами в апеляційному порядку і прокурор не вніс на нього апеляційне подання, воно набирає чинності після за­кінчення одного місяця від дня його проголошення. З цього моменту усиновлення вважається здійсненим і настають його правові наслідки, передбачені ст. 232 СК.

Таким чином, з моменту набуття рішенням суду про усинов­лення чинності воно має правоутворююче значення.

Водночас усиновлена дитина втрачає особисті та майнові пра­ва і звільняється від обов'язків щодо своїх батьків та інших родичів за походженням. Отже, з моменту набуття рішенням суду про усиновлення чинності воно має й правоприпиняюче значення.

Однак при усиновленні дитини однією особою ці права й обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або батька, якщо усиновлювачем є жінка (див. коментар до ч. 1 ст. 232).

Врах

овуючи правило п. 2 ч. 1 ст. 218 ЦПК, суд може присту­пити до негайного виконання постановленого ним рішення, як­що затримка його виконання суперечитиме інтересам дитини.

Після набрання рішенням суду про усиновлення чинності його копія надсилається до органу РАЦСу за місцем постанов­лений рішення для внесення змін до актового запису про народ­ження усиновленої дитини. Порядок внесення таких змін регла­ментується п. 2.12 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Отже, відповідні зміни вносяться не до Свідоцтва, а до ак­тового запису про народження усиновленої дитини. Орган РАЦСу видає усиновлювачу дитини нове Свідоцтво про її на­родження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється (див. коментар до ст. 233).

За бажанням усиновлювача орган РАЦСу видає на підставі рішення суду Свідоцтво про усиновлення, зразок якого затвер­джує Кабінет Міністрів України.

Якщо усиновлювачами є іноземці, при вирішенні питань, пов'язаних з усиновленням дитини, застосовуються правила, передбачені ст. 283 СК (див. коментар до цієї статті).

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук