156

---

Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити ба­жання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. 2. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для за­пису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім ви­падку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. 3. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про уси­новлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Правила коментованої статті спрямовані на забезпечення та­ємниці усиновлення.

Відповідно до ч. 1 статті, що каментується, особа, яка бажає усиновити дитину, у заяві до суду може просити його записати її у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини (ст. 265-2 ЦПК) або повнолітньої особи. Вирішення ж питання про те, чи варто вчиняти такий запис, залежить від суду, який при його ви­рішенні повинен керуватись інтересами дитини. Уявляється, що зазначене положення спрямоване насамперед на забезпечення таємниці усиновлення і має застосовуватись судом у тих випад­ках, коли вирішується питання про усиновлення дитини ранньо­го дитячого віку.

Як відомо, усиновлювачами можуть бути й родичі дитини. Однак наявність між усиновлювачами й дитиною відносин спо­ріднення (наприклад, при усиновленні дитини дядьком, тіткою тощо) сама по собі не може бути підставою для того, щоб вони не були записані батьками усиновленої дитини.

Усиновлення дитини допускається законом виключно в її інтересах. Тому важливе значення має ставлення самої дитини не тільки до факту її усиновлення, а й до того, що усиновлювач записаний її матір'ю, батьком.

За загальним правилом суд не повинен виявляти згоду усиновлюваної дитини, яка не досягла семи років, на те, щоб

усиновлювач був записаний у Книзі реєстрації народжень її матір'ю, батьком. Однак згода на це дитини, яка досягла семи ро­ків, потрібна, за винятком випадків, коли така дитина прожи­ває у сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Законодавець не зазначає, в якій формі має бути виявлена згода дитини, яка не досягла семи років, на те, щоб усиновлювач був записаний у Книзі реєстрації народжень її матір'ю, батьком.

Уявляється, що форма вияву такої згоди залежить від віку дитини. Згода може бути виявлена у тій самій формі, що й зго­да на усиновлення (див. коментар до ст. 218).

Згідно з ч. 2 ст. 208 СК у виняткових випадках суд може пос­тановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їх піклування. Уявляєть­ся, що для вчинення запису у Книзі реєстрації народжень про визнання усиновлювача матір'ю, батьком повнолітньої особи потрібна згода останньої.

Закон не визначає, в якій формі ця особа має виявити свою згоду на те, щоб усиновлювач був записаний у Книзі реєстрації народжень її матір'ю, батьком.

Мабуть, така згода може бути виявлена судом у процесі роз­гляду й вирішення справи про усиновлення або виражена пов­нолітньою особою у письмовій формі. Цей письмовий документ має бути доданий до матеріалів справи.

Задоволення судом висловленого у заяві усиновлювача ба­жання бути записаним у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи повинно бути відобра­жено у рішенні суду про усиновлення (ч. З ст. 265-5 ЦПК).

Зазначене рішення після набрання ним чинності стає під­ставою для внесення органом РАЦСу змін до актового запису про народження усиновлених дитини або повнолітньої особи.

Порядок внесення змін до актового запису про народження зазначених осіб визначено у Положенні про порядок зміни, до­повнення, поновлення та анулювання актових записів цивіль­ного стану.

Якщо усиновлювач на підставі рішення суду, що набрало чинності, був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, за наявності підстав, передбачених законом, він мо­же бути позбавлений батьківських прав (див. коментарі до статей 164 і 242). Водночас відповідно до ст. 169 СК його батьківські права можуть бути поновлені (див. коментар до зазначеної статті).

Однак суд у своєму рішенні може й відмовити особам, які подали заяву про усиновлення, у задоволенні їх бажання бути записаними у Книзі реєстрації народжень батьками дитини, як­що у процесі розгляду і вирішення справи він встановить, що це не відповідає її інтересам, зокрема у тому разі, коли дитині ві­домо, що усиновлювачі не є її кровними батьками і суд дійде висновку, що в інтересах дитини треба зберегти у Книзі реєстра­ції народжень відомості про її кровних батьків.

 

< Попередня   Наступна >